Початок XVIII ст. виявився досить напруженим для буковинських земель, які стали ареною протистояння могутніх держав – Швеції, Росії, Порти і Речі Посполитої. За час Північної та російсько-турецької війн 1710-1713 рр. територія Буковини неодноразово ставала ареною запеклих боїв. Для Росії вона була своєрідним вікном у Європу, а для Туреччини становила інтерес через свої оборонні споруди, а саме Хотинську фортецю. Таким чином, перебування шведських, козацьких, російських і турецько-татарських військ на території Буковині у 1709-1711 рр. негативно вплинуло на воєнно-політичне становище в краї, призвело до чималих демографічних втрат, запустіння населених пунктів, зубожіння місцевого населення та його переселення за межі Молдавії.