У статті досліджено роль біоекономіки у формуванні пріоритетів економічного розвитку України. Визначено, що головною метою біоекономіки є оптимальне використання відновлюваних біологічних ресурсів і створення на їх основі стійких систем виробництва нових видів продукції. Досліджено роль управління маркетингом як найважливішої складової частини системи управління підприємством. Зазначено, що фундаментальними основами управління маркетинговою діяльністю підприємства є методологія, а методологічний комплекс є інструментарієм, який включає набір інструментів маркетингу та маркетингових досліджень. Проаналізовано принципи методологічного комплексу маркетингу. Зазначено, що важливе місце у структурі принципів маркетингу відводиться маркетинговим концепціям, які відображають основну думку, конструктивний підхід до різних видів діяльності. Зазначено, що методологічні підходи до дослідження систем управління маркетингом є ракурсом дослідження, тобто вихідною позицією, що визначає його спрямування стосовно цілі. Розглянуто понятійно-категоріальний апарат і маркетингові терміни, що його характеризують. Звернено увагу на те, що актуальним є розвиток нових парадигм маркетингу, зокрема, екологічного маркетингу, відновлюваної енергетики та біоекономіки. Розроблено та запропоновано концептуальну модель формування стратегії розвитку біоекономіки в Україні, що спрямована на створення більш інноваційної та ресурсоефективної економіки зі стійким використанням відновлюваних джерел енергії та ресурсів. У моделі передбачено визначення пріоритетів біоекономічного розвитку, зокрема: еко-інновації, екологічний розвиток, екологічне сільське господарство, відновлювана енергетика, екологічно безпечні технології виробництва, біотехнології.