Мета роботи. Дослідження стану опрацювання законодавчих, нормативно-правових, доктринальних і керівних документів з питань охорони здоров’я військовослужбовців і медичного забезпечення Збройних Сил (ЗС) України в контексті функціонування Медичних сил ЗС України та розвитку системи військової охорони здоров’я. Матеріали та методи. Використано законодавчі та нормативно-правові акти з питань охорони здоров’я і оборони держави, доктринальні та керівні документи, інформаційно-довідкові матеріали і публікації з питань військової охорони здоров’я та медичного забезпечення ЗС України. Методи дослідження: історичний, бібліографічний, аналітичний, системного підходу, узагальнення. Результати. Досліджено та висвітлено формування законодавчої і нормативно-правової бази з питань військової охорони здоров’я та доктринальних і керівних документів з медичного забезпечення ЗС України в їх розвитку. Встановлено, що за роки незалежності у ЗС України напрацьовано велику кількість доктринальних і керівних документів з питань охорони здоров’я військовослужбовців та медичного забезпечення ЗС України, які потребують періодичного перегляду та оновлення. Стверджується, що на цей час виникла необхідність систематизувати їх за ієрархією, напрямами діяльності Медичних сил ЗС України та призначенням, сформувавши Систему законодавчих, нормативно-правових, доктринальних і керівних документів з питань військової охорони здоров’я та медичного забезпечення ЗС України, що дозволить запобігти їх дублюванню, а також допоможе визначитися з необхідністю опрацювання тих чи інших відсутніх на цей час документів. Висновки. Формування Системи законодавчих, нормативно-правових, доктринальних і керівних документів з питань військової охорони здоров’я та медичного забезпечення ЗС України є важливим чинником забезпечення медичної складової високої боєздатності та боєготовності ЗС України. Робота щодо опрацювання системи законодавчих, нормативно-правових, доктринальних і керівних документів з питань військової охорони здоров’я та медичного забезпечення ЗС України має проводитися із залученням керівного складу та інших посадових осіб органів управління медичним забезпеченням, провідних наукових і науково-педагогічних фахівців у галузі військової та цивільної охорони здоров’я, з урахуванням напрямів та етапів розвитку ЗС України і системи військової охорони здоров’я, визначених програмними документами, а також потреби військ (сил) у медичному забезпеченні.