Ендотеліальна дисфункція (ЕД) є відображенням генералізованого порушення всіх функцій ендотелію. ЕД супроводжується порушенням регуляції судинного тонусу, проникності, збільшенням прокоагулянтної, проагрегантної, антифібринолітичної та протизапальної активності ендотелію судин на фоні дисбалансу вазодилататорів і вазоконстрикторів. В останні роки при обговоренні ґенезу більшості акушерських ускладнень особливу увагу приділяють пошкодженню периферичної судинної системи. Визначення маркерів ендотеліальної дисфункції на ранніх термінах вагітності дозволить виділити групу пацієнток з високим ризиком розвитку загрозливого викидня і провести профілактичну терапію. Мета дослідження. Проаналізувати акушерсько-гінекологічний анамнез у жінок із загрозою вагітності на фоні ендотеліальної дисфункції. Матеріали і методи. Нами проаналізовано акушерсько-гінекологічний анамнез 60 вагітних із загрозливим абортом у першому триместрі вагітності на фоні ендотеліальної дисфункції, які перебували на стаціонарному лікуванні у гінекологічному відділенні КМУ «МКПБ №1». Результати дослідження та їх обговорення. Більшість обстежених перебували в активному репродуктивному віці (середній вік – (26,8±2,7%) року). Вагітних віком до 20 років і старше 35 було порівну – по 4 (6,7±3,2 %). Приблизно однакова кількість жінок була у вікових групах 21-25 та 31-35 років – 13 (21,7±5,3%) і 14 (23,3±5,5%) відповідно. Найбільшу групу склали жінки віком 26-30 років – 25 (41,7±6,4%). Серед пацієнток із загрозою аборту таку шкідливу звичку, як куріння, мали тільки 4 (6,7±3,2 %) особи. Вік настання менархе, в середньому коливався від 12 до 14 років. У найбільшої кількості пацієнток даної групи – 28 (46,7±6,4%) менархе почалося у 12-13 років, у 18 (30,0±5,9%) обстежених – у 14-15 років, у 10 (16,7±4,8%) – до 11 років. Тільки у 4 (6,7±3,2%) обстежених жінок менархе почалося після 16 років. Притаманно, що регулярний менструальний цикл встановився відразу у більшості обстежених пацієнток. Проте, у 4 жінок (6,7±3,2%) із загрозою аборту регулярний менструальний цикл встановився тільки через 1 рік. Також ми оцінювали тривалість менструацій і отримали такі показники: у 21 (35,0±6,2%) жінки – 3-4 дні, у 35 (58,3±6,4%) – 5-7 днів і у 4 (6,7±3,2%) відмічалися поліменореї, тривалістю більше 8-10 днів. За об'ємом менструальних виділень група обстежених розподілилася таким чином: у 9 (15,0±4,6%) випадках були мізерні менструації, у 41 (68,3±6,0%) – помірні та у 10 (16,7±4,8%) – обільні. Третина пацієнток відмічала особливо болючі менструації. Захворювання молочної залози, а саме дифузна форма фіброзно-кістозної мастопатії діагностовано у 7 пацієнток (11,7 %). Генеративна функція обстежених жінок характеризується тим, що середня кількість вагітностей становила 2,3±0,3. Для 29 (48,3±6,5%) пацієнток дана вагітність була першою, для 17 (28,3±5,8%) – другою. Лише 9 (15,0±4,6%) досліджуваних жінок завагітніли втретє і 5 (8,3±3,6%) мали більше 3 вагітностей. Проте кількість пологів менша у зв'язку з самовільними та ратифікаційними викиднями в анамнезі. Операцію штучного аборту перенесли раніше усі жінки даної групи: 3 – по одному, 1 – два, 1 – три і ще 1 – більше трьох абортів. Один самовільний викидень був в анамнезі у 3 пацієнток, 2 жінки мали по 2 самовільних викидня і 1 перенесла 3 викидня. Важливо, що усі самовільні викидні траплялися тільки у першому триместрі, пізніх викиднів не було у жодної пацієнтки.Проаналізувавши застосування контрацептивних засобів обстеженими жінками, ми дізналися, що найчастіше вони застосовували внутрішньоматкову контрацепцію (кожна третя-четверта пацієнтка). Майже такою ж популярністю серед жінок даної групи користувалися бар'єрні методи контрацепції, їх використовували 14 (23,3±5,5) % обстежених. Заслуговує на увагу той факт, що кожнатретяжінкараніше не використовувала жодних методів контрацепції.Більше третини жінок даної групи перенесли запальні захворювання матки і придатків. На безпліддя страждали тільки 2 (3,3±2,3%) жінки з ускладненням вагітності. Міому матки діагностовано лише у 2 (3,3±2,3%) випадках. Висновки. • Жінки із загрозою переривання вагітності на фоніендотеліальної дисфункції мали обтяжений акушерсько-гінекологічний анамнез. • Вагітні із обтяженим акушерсько-гінекологічним анамнезом мають бути обстежені на наявність порушень гемостазу, які можуть призвести до повторного невиношування вагітності. • Отримані результати необхідновраховувати при розробці комплексу індивідуальних профілактичних заходів, направлених на збереження вагітності.