У статті розглядається коло питань, пов’язаних з сутнісними ознаками та характеристикою дефініції «подія» у темпоральному вимірі, а також висвітлюються методологічна симптоматика змістового наповнення історичної періодизації в контексті її функціональних завдань. Автори акцентують увагу на неоднозначній та дискусійній проблемі дослідницької дихотомії – «подія» і часова складова, з точки зору конструювання історичного простору минулого.З одного боку, вивчається подія як елемент історичного аналізу, з іншого – особливості процесу її інтеграції в площину темпоральної організації історії. Також розглянуто значимість події на рівні базових хронологічних орієнтирів і категоріальних визначень.Ще одна проблематика, яка аналізується у статті, – сучасне осмислення історичного наративу крізь призму нових методологічних підходів та інтерпретаційних моделей.Окремо автори зупинилися на проблемі причин та наслідків глобальних категоріально-понятійних «зсувів», притаманних історичному знанню ХХ ст.