Сьогодні значна кількість підприємств вибирають курс розвитку своєї діяльності із залученням широкого кола стейкхолдерів. У такому випадку стратегія розвитку підприємства часто реалізується прийняттям принципів CSR. CSR вітчизняних підприємств є важливим проявом взаємодії соціальних та економічних відносин. Серед українських підприємств дедалі популярнішим стає оприлюднення нефінансового звіту про CSR. Такий звіт дає можливість стейкхолдерам ознайомитися із соціальними заходами, взаємодією підприємства. Одним із недоліків формування звіту про корпоративно-соціальну відповідальність підприємства є відсутність чіткої структури. Окрім того, поки що відсутні чіткі показники чи положення з оцінювання корпоративно-соціальної відповідальності підприємств, тому більшість підприємств складають звіти у довільній формі. Відповідно є ускладнення в аналізуванні соціальних звітів, оскільки вони не є обов’язковими. Отже, важливим завданням під час дослідження корпоративно-соціальної відповідальності вітчизняних підприємств є формування методичних рекомендацій, які міститимуть критерії, показники та особливості оцінювання. Аналізування корпоративно-соціальних звітів вітчизняних та закордонних підприємств, які працюють на ринку України, дає змогу виділити основні категорії CSR: ринок, робоче місце, навколишнє середовище та комунікації. Відповідно, кожна із категорій містить характеристики, за якими можна порівняти соціальні звіти вказаних вище підприємств, а відтак і оприлюднити висновки про ефективність формування CSR. Перевагами участі підприємств у соціальній відповідальності є можливість розширення ринків збуту, економії витрат у разі використання у виробництві екологічного устаткування, забезпечення належних робочих місць тощо. Отже, формування соціально-корпоративних звітів загалом є цінним ресурсом для дослідження діяльності підприємства та його взаємодії із суспільством.