У статті розглянуто визначення термінів «документооборот» і «документообіг» у 46 джерелах (5 – правовстановлюючі акти і 41 – літературне джерело). Дослідження базувалось на використанні загальнонаукових методів: системний, логічний, аналіз, індукція, дедукція, а також із використанням методів теоретичного узагальнення, класифікації і групування. З’ясовано, що до 19.07.2022 р. на законодавчому рівні визначення терміну «документооборот» було відсутнє та переважно використовувалось поняття «документообіг». У літературних джерелах також переважало використання терміну «документообіг» (90% досліджених джерел), проте розглядали його і як «процес», і як «систему», і як «шлях», і як «просування» тощо, проте, незважаючи на розмаїття використання інтерпретацій, зміст документообігу в 73% полягає саме у русі документів. Декларування в Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначення терміну «документооборот» має покласти край щодо спірності й доречності його використання та встановити його зміст як рух первинних документів з моменту їх складання підприємством або одержання від інших підприємств до передавання на зберігання в архів після прийняття до обліку.