Сучасний стан фінансового забезпечення сільського господарства України свідчить про необхідність активізації інвестиційних процесів і підвищення ефективності вкладення коштів. Мета статті — презентувати результати оцінювання й аналізу відносної ефективності витрат на виробництво продукції рослинництва з використанням методу аналізу середовища функціонування, що дозволило виявити особливості використання інвестицій і розрахувати строк їхньої окупності. Ідентифіковано можливість скорочення прямих витрат на оплату праці й прямих матеріальних витрат під час виробництва продукції рослинництва. Установлено, що найбільший потенціал зменшення прямих витрат на оплату праці і прямих матеріальних витрат на виробництво характерний для дев’яти культур (жито, овес, гречка, зернові сушені, соя, ріпак, соняшник,картопля, овочі закритого ґрунту), оскільки показники менші за 0,5. Водночас потенціал із вирощування пшениці, проса, овочів відкритого ґрунту та ягідних культур використаний на 100 %. Потенціал збільшення обсягу реалізації продукції ягідних культур, гречки, насіння ріпаку й кользи, цукрового буряку фабричного становить 1, тобто використаний на 100 %, однак виробництво дев’яти культур має істотний нереалізований потенціал — більше ніж 50 % (потенціал збільшення обсягу реалізації продукції за наявних витрат перебуває в межах від 0 до 0,5). Прийнявши величину скорочення прямих матеріальних витрат як мету оптимізації показників розвитку рослинництва на найближчу перспективу, установлено, що дисконтований строк окупності інвестиції становить 15 років, що вимагає посилення ролі інвестицій у сільське господарство шляхом стимулювання праці найманих працівників.