Метою дослідження було встановити роль імунного фактора в патогенезі полінейропатії у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу шляхом визначення рівня ФНП-α, ІЛ-1β, показників системи комплементу С3 та С4, а також оцінити ступінь зв’язку даних характеристик імунозапального процесу з показниками функціонального стану нервів.У процесі дослідження обстежено 76 хворих на ЦД 2-го типу: у 32 (42,1 %) діагностовано діабетичну полінейропатію (ДПН) ІІА стадії, у 26 (34,2 %) — ДПН ІІІ стадії; у 18 (23,7 %) проявів полінейропатії виявлено не було. Проведено електронейроміографічне дослідження малогомілкових та великогомілкових нервів з визначенням стану функції мієліну, досліджували вміст ІЛ-1β, ФНП-α та рівень компонентів комплементу С3, С4. У досліджуваних хворих з прогресуванням ДПН відбувається активація системи комплементу та прозапальних цитокінів, зокрема ФНП-α та ІЛ-1β, а також системи компонентів комплементу С3 і С4. Встановлено кореляційний зв’язок між зазначеними показниками та ступенем ураження мієлінових оболонок рухових нервів нижніх кінцівок: між резидуальною латенцією (РЛ) при стимуляції малогомілкових і великогомілкових нервів та С3 (r = 0,47; p = 0,031 та r = 0,58; p = 0,027 відповідно), між показниками швидкості проведення збудження (ШПЗ) малогомілковими і великогомілковими нервами та С3 (r = –0,38; p = 0,039 та r = –0,48; p = 0,032 відповідно); між РЛ при стимуляції великогомілкових нервів та ІЛ-1β (r = 0,53; p = 0,019), між показниками ШПЗ великогомілковими нервами та ІЛ-1β (r = –0,44; p = 0,036). Це свідчить про те, що хронічне низькоінтенсивне запалення, характерне для ЦД 2-го типу, є несприятливим фоном, на якому в подальшому розвиваються автоімунні реакції на структури мієлінової оболонки.При ІІІ стадії ДПН спостерігається зменшення показника С4 на тлі високого рівня С3, що може характеризувати зниження опірності інфекціям і зростання ризику розвитку виразкового процесу стопи у хворих на ЦД 2-го типу.