Актуальність. Дегенеративний поперековий спінальний стеноз (ПСС) — хронічний процес, що з часом призводить до зменшення розміру кістково-зв’язкового футляра хребта й супроводжується наступною клінічною симптоматикою — нейрогенною (каудогенною) переміжною кульгавістю (caudicatio intermittens), ішіасом, м’язовою слабкістю в нижніх кінцівках, а також іншими вертеброгенними симптомами. Мета дослідження: визначити ефективність застосування епідурального адгезіолізу в лікуванні симптомів ПСС, а також оцінити ступінь ефективності цього методу лікування за наявності супутніх дегенеративних деформацій поперекового відділу хребта (дегенеративний сколіоз, дегенеративний спондилолістез). Матеріали та методи. Проаналізовано дані 148 пацієнтів (69 чоловіків і 79 жінок) віком від 60 до 92 років, які пройшли курс лікування й спостерігалися протягом року у відділенні реабілітації ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України». Методи дослідження: кількісна та якісна оцінка больового синдрому за візуальною аналоговою шкалою болю; оцінка якості життя за результатами анкет Роланда-Морріса і Оswestry. Індекс видужання, що характеризує ступінь відновлення після консервативного лікування, був розрахований для кожного пацієнта через 7 днів після процедури, а також через 6 міс. після проведеного лікування. Результати. Після застосування епідурального адгезіолізу та кінезотерапії відзначено статистично значуще (р < 0,05) поліпшення стану пацієнтів групи 1 (діагноз: ПСС). У пацієнтів групи 2 (діагноз: ПСС і дегенеративний сколіоз) і групи 3 (діагноз: ПСС і спондилолістез) результати консервативного лікування були значно гіршими як на первинному, так і на віддаленому етапі спостережень. Висновки. За результатами спостережень на віддалених етапах виявлено, що консервативне лікування (епідуральний адгезіоліз і кінезотерапія) не усуває спінального стенозу і не змінює структуру спинномозкового каналу, але дозволяє усунути практично всі його прояви й уникнути операції. Наявність деформації хребта і спондилолістезу в пацієнтів із ПСС дозволяє виділити їх у групу несприятливих факторів, що впливають на результати лікування.