В данной работе рассмотрены возможности методики определения количества электролитов стекловидного тела человека для применения в судебно-медицинской практике, в частности для точного установления давности наступления смерти. Проведено сравнение полученных результатов с уже известными данными научных трудов мировых исследователей и с лазерными поляризационными методиками оценки изображений препаратов стекловидного тела для установления посмертного интервала.Цель работы – исследовать диагностические возможности метода определения количества К+ и Na+ стекловидного тела человека для точного установления давности наступления смерти.Материал и методы. Объект исследования - образцы стекловидного тела от 68 биоманекенов с предварительно известной давностью наступления смерти, умершие вследствие сердечно-сосудистой патологии. Забор проводили при смешанном освещении, температуре воздуха 18-22 °С и относительной влажности 60-75%, в разные промежутки после наступления смерти от 1 до 48 часов. Исследование количества К+ и Na+ проводили на анализаторе электролитов и газов ROCHE COBAS B121.Результаты. Во время исследования наблюдался последовательный подъем уровня К+ с увеличением посмертного периода. Во всех случаях в первые 6 ч его среднее количество составляло 7,1 ммоль/л, через 6-12 часов – 9,4 ммоль/л, через 12-18 часов – 12,3 ммоль/л, через 18-24 часа – 15,8 ммоль/л, через 24-36 часов – 19,6 ммоль/л, через 36-48 часов – 24,7 ммоль/л. Количество Na+ в среднем колеблется между 120 и 200 ммоль/л.Выводы. Установлено, что метод определения количества К+ в стекловидном теле человека чувствительный к определению времени наступления смерти. В частности по количеству К+ можно установить давность наступления смерти с точностью до 4-6 часов на интервале до 18 часов и с точностью 8-12 часов в более поздние сроки давности наступления смерти. График результатов количества Na+ приближается к горизонтальному, что не предусматривает корреляции между его количеством и давностью наступления смерти, и не является статистически значимым.

This paper discusses the possibilities of the method for determining the number of electrolytes of the human vitreous body for use in forensic practice, in particular, for the exact establishing of time since death. The obtained results are compared with the already known data of scientific works of world researchers and with laser polarization methods for image evaluation of vitreous preparations for establishing the postmortem interval.The purpose of the work is to investigate the diagnostic possibilities of the method for determining the amount of К+ and Na+ of human vitreous body for accurate establishment of prescription of death coming.Material and methods. The object of the study are specimens of the vitreous body of 68 biomannequins with a known time since death, who died of cardiovascular disease. The samples were collected under mixed lighting, air temperature +18- 22 °C, and relative humidity 60-75%, at different intervals after death: from 1 to 48 hours. The studies of the amount of К+ and Na+ were performed on a ROCHE COBAS B121 electrolyte and gas analyzer.Results. During the study, there was a consistent rise in К+ levels with an increase in the post-mortem period. In all cases, on average, in the first 6 h, its amount was 7.1 mmol/l, after 6-12 hours – 9.4 mmol/l, after 12-18 hours – 12.3 mmol/l, after 18-24 hours – 15,8 mmol/l, after 24-36 hours – 19,6 mmol/l, after 36-48 hours – 24,7 mmol/l. The amount of Na+ averages between 120 and 200 mmol/l.Conclusions. It was found that the method for detecting the amount of K+ in the vitreous body is sensitive to establishing the time since death. In particular, the amount of K+ can be used to determine the time since death with an accuracy of 4-6 hours within the interval of up to 18 hours and with an accuracy of 8-12 hours at a later postmortem interval. The graph of the results of the amount of Na+ is close to the horizontal, which does not correlate between its amount and the time since death, and is not statistically significant.

У даній роботі розглянуто можливості методики визначення кількості електролітів склистого тіла людини для застосування в судово-медичній практиці, зокрема для точного встановлення давності настання смерті. Проведено порівняння отриманих результатів із вже відомими даними наукових праць світових дослідників та із лазерними поляризаційними методиками оцінки зображень препаратів склистого тіла для встановлення посмертного інтервалу.Мета роботи – дослідити діагностичні можливості методу визначення кількості К+ та Na+ склистого тіла людини для точного встановлення давності настання смерті.Матеріал і методи. Об’єкт дослідження – зразки склистого тіла 68 біоманекенів із попередньо відомою давністю настання смерті, померлі внаслідок серцево-судинної патології. Забір проводили при змішаному освітленні, температурі повітря +18-22°С і відносній вологості 60-75 %, у різні проміжки після настання смерті: від 1 до 48 год. Дослідження кількості К+ та Nа+ проводили на аналізаторі електролітів та газів ROCHE COBAS B121.Результати. Під час дослідження спостерігався послідовний підйом рівня К+ у склистому тілі зі збільшенням посмертного періоду. У всіх випадках у середньому в перші 6 год його кількість становила 7,1 ммоль/л, через 6-12 годин – 9,4 ммоль/л, через 12-18 годин – 12,3 ммоль/л, через 18-24 години – 15,8 ммоль/л, через 24-36 годин – 19,6 ммоль/л, через 36-48 годин – 24,7 ммоль/л. Кількість Na+ у середньому коливається між 120 і 200 ммоль/л.Висновки. Встановлено, що метод визначення кількості К+ у склистому тілі людини є чутливий до визначення часу настання смерті. Зокрема, за кількістю К+ можна встановити давність настання смерті з точністю до 4-6 годин на інтервалі до 18 годин та з точністю 8-12 годин у більш пізні терміни давності настання смерті. Графік результатів кількості Na+ наближається до горизонтального, що не передбачає кореляції між його кількістю та давністю настання смерті, та не є статистично значущим.