В статті розглядається проблема збільшення роздільної здатності зображень, що означає зміну величини пікселів світлини та збільшення їх кількості на одиницю довжини (дюйм). Для покращення якості нечітких світлин на практиці застосовують різні алгоритми, які в автоматичному режимі збільшують роздільну здатність зображень. Однак, деякі з цих алгоритмів мають обмежену сферу застосовування, орієнтуються тільки на певний тип зображень (наприклад, світлини обличчя під певним кутом зору). В роботі проаналізовано вирішення проблеми збільшення роздільної здатності зображення за допомогою різних інструментальних програмних засобів. Фотографи під збільшенням роздільної здатності зображення, як правило, мають на увазі збільшення кількості пікселів. Звичайно, недостатньо простого додавання пікселів, якщо видима якість зображення світлини не покращиться. На жаль, отримати гарну світлину з оригіналу з низькою роздільною здатністю непросто, проте й не неможливо. Більшість основних програм постобробки дозволяє збільшити кількість пікселів зображення. Труднощі ж у тому, щоб отримати якісь значимі деталі (чи ілюзію). Залежно від програмного забезпечення, у кращому випадку зображення буде просто виглядати не у фокусі, зате без пікселів, що кидаються в очі. Обране для вирішення проблеми інструментальне програмне забезпечення із завданням справляється належним чином, незалежно від цього, з яким типом зображення працює. Виявлено наскільки якісно збільшується роздільна здатність за допомогою безкоштовного онлайн-редактора Photo Enlarger, хоч у нього і не такий широкий інструментарій, як у деяких інших програм. Очевидно, він призначений скоріше для невеликих завдань у повсякденній роботі. Photoshop Preserve Details 2.0 зміг перевершити його за якісними показниками, цей алгоритм знаходиться на іншому рівні.