Анотація. Мета – розроблення Рекомендацій для проектування реабілітаційних центрів для людей похилого віку, на прикладі Китаю. Методологія: ґрунтується на методі комплексного функціонально-структурного аналізу, статистичного; морфологічного; історичного; діалектичного; фактологічного; порівняльного аналізу натурних, графічних і статистичних даних; експертних оцінок; комплексного аналізу наукових досліджень; функціонально-просторового моделювання; художньо-композиційного; економічного аналізу за критеріями доцільності вибору, системного аналізу. Результати. На основі системного аналізу розроблено структурну модель формування внутрішнього простору реабілітаційного центру для людей похилого віку, визначено напрями архітектурно-планувальної організації установ. Що сприяє вирішенню комплексного формування, прорахунку перспектив розвитку, удосконалення, комфортності, рівня медичного обслуговування, ефективності роботи центру. Надано методичну оцінку чинників, що впливають на архітектурно-планувальну організацію реабілітаційного центру. Сформульовано принципи та прийоми архітектурно-планувальної організації середовища реабілітаційного центру. Визначено основні аспекти оптимізації збалансованого, гармонійно цілісного, ергономічного, психологічно комфортного, оздоровчого архітектурного середовища. Містобудівне розміщення реабілітаційного центру для людей похилого віку: середмістя, передмістя та рекреаційна зони. Визначено основні вимоги до просторово-територіальної організації: доступність і безбар’єрність середовища; адаптивність зовнішнього простору; забезпечення санітарно-гігієнічних вимог; збереження функціонального зв’язку між блоками; розподілення потоків людей похилого віку, технічного та медичного персоналу; уведення додаткових реабілітаційних просторів; закладення можливості перспективи розвитку установи. Запропоновано просторово-територіальну організацію ділянок реабілітаційного центру. Визначено основні функціональні зони та їх наповнення. Виявлені основні композиційні рішення просторово-територіального розміщення блоків реабілітаційного центру. Наукова новизна. У статті, яка є частиною дисертаційного дослідження з аналізу китайських та іноземних реабілітаційних центрів для людей похилого віку, розкривається сучасна проблематика, недосконалість архітектурно-будівельної нормативної бази, де не враховані всі об’єми й особливості таких закладів, їхня поверховість, розміщення, облаштування, планування й обладнання. Надані актуальні методичні рекомендації з удосконалення наявної архітектурно-планувальної організації реабілітаційного центру для людей похилого віку. Також ця робота допоможе в удосконаленні української нормативної бази щодо цієї складної проблематики. Практична значущість. Оптимальне розміщення реабілітаційний центрів у структурі міст; відповідність останнім, але вдосконаленим нормам; містобудівне розміщення реабілітаційних центрів у структурі міста: локація та доступність; близькість до медичних закладів, швидке надання допомоги в екстрених ситуаціях; передбачення місць відпочинку та зелених площ; забезпечення безбар’єрного доступу до всіх приміщень і зон центру, включаючи пандуси та ліфти; розміщення реабілітаційних центрів поряд з іншими медичними закладами, спортивними комплексами, культурними установами для сприяння інтеграції та співпраці; створення спеціально обладнаних приміщень для терапевтичних занять і процедур з урахуванням вимог реабілітаційних програм; урахування принципів безпеки й ергономіки у плануванні внутрішнього та зовнішнього простору реабілітаційних центрів; створення зони для соціальної взаємодії та спілкування; урахування принципів енергоефективності й екологічності, використання відновлювальних джерел енергії й ефективних систем опалення та кондиціювання; здійснення відкритої взаємодії із громадськістю під час розроблення та реалізації проєкту.