Доведено, що співпраця між Російською Федерацією та Ісламською Республікою Іран створювала нові загрози регіональній і глобальній безпеці, ускладнюючи ситуацію на російсько-українському фронті. Аргументовано, що військово-технічне партнерство змінило характер двосторонніх відносин: Іран постачав безпілотники, боєприпаси та розглядав можливість передачі балістичних ракет, тоді як Росія забезпечувала Іран засобами ППО, авіацією, радарами та кібертехнологіями. Встановлено, що війна послабила міжнародний контроль над ядерною програмою Ірану, яка стала більш розвинутою. Також проаналізовано досвід обходу міжнародних санкцій спільними зусиллями двох країн та перспективи розвитку Міжнародного транспортного коридору "Північ – Південь" (INSTC). Окремо виділяються проблеми і можливості подальшого співробітництва між Іраном та Росією.