Summary. Background. Botallo’s duct typically closes within the first three days after birth. Its tissue, however, is immature in preterm infants and, therefore, has a much lower tendency to reflex closure. The shorter is the period of the premature child’s gestation, the more he/she needs medication or surgical treatment owing to a number of severe complications most commonly associated with a PDA: cardiac insufficiency, pulmonary decompensation, bronchopulmonary dysplasia, intracranial hemorrhage, necrotizing enterocolitis and others.Purpose. The analysis of the first experience (gained based on the facilities of the VRTPMA) of providing a surgical close of a hemodynamically significant PDA in premature newborns.Materials and Methods. From 2010 to 2015, using the facilities of the VRTPMA and in collaboration with the specialists of the SPMCPCCS, we performed an operation of 16 premature infants with a PDA. The average age of gestation at birth was 27.6 weeks. The gestation age at the instant of the surgery was 30.7 weeks. The average weight was 1450 gr. All the patients had been on mechanical lung ventilation from birth to the operation time; the antecedent history of all of them had registered two unsuccessful attempts to transfer the children to independent (spontaneous) breathing. The neurological condition of 13 patients was grave. All the children had clinical symptoms of a Respiratory- Distress Syndrome (RDS) and a varying degree (stage) of necrotizing enterocolitis (from IA to IIB); one patient underwent surgical intervention in the abdominal cavity regarding a manifestation of necrotizing enterocolitis. We considered the following indications of an echocardiogram to be significant for a PDA: the correlation between the size of the left atrium and the diameter of the root of the aorta is over 1.4; the diameter of a PDA exceeds 1.4 mm/kg of weight; the diameter of a PDA is equal to or greater than that of a pulmonary artery; the enlarged size of a left ventricle; a retrograde diastolic blood flow in a descending aorta; the velocity of a turbulent systolic blood flow in a pulmonary artery is higher than 0.5 m/sec. The clinical signs of a need to administer surgical treatment include a somatic phase of a necrotizing enterocolitis; no way to discontinue the assisted (mechanical) ventilation of the lungs; the patient is refractory to pathogenic therapy. All the patients we operated on had met the above-listed clinical and echocardiographic criteria. The ligation of a hemodynamically significant PDA was applied in a newborns’ resuscitation unit with a general desensitization provided by a mechanical pulmonary ventilation. A left-sided, midline and posterior thoracotomy followed a standard procedure.Results. The hospital lethality rate amounted to 6.3 per cent. One operation had a fatal outcome. The postoperative complications were as follows: cardiac failure in 4 children; marked respiratory insufficiency in 5 children; neurological disorders in 5 children; manifestation of a necrotizing enterocolitis in 1 child. All the 15 children who survived were monitored after they had been discharged from the hospital. There was not a single late lethal outcome and recanalization of a PDA. We devised an algorithm of a preoperative management of patients. The basic diagnostic method was echocardiography study. In determining the indications for surgery, we drew upon a clinical picture and the above-stated echocardiographic criteria of evaluating a hemodynamically significant PDA. Our experience leads us to conclude that the indications for the close of a PDA are the emergence and progression of a pulmonary and cardiac failure, the symptoms of somatic phases of necrotizing enterocolitis, neurological disorders caused by internal ventricular hemorrhage or a neurosonographic diagnosis of internal ventricular hemorrhage, given the echocardiographic evidence of a PDA. The essential criterion for the surgical intervention targeted at closing a PDA was a failure to transfer a child to independent breathing. As our study suggests, all the premature newborns had a hemodynamically significant PDA, which is manifested at the time of the surgery by a volume overload of pulmonary blood circulation, high pulmonary hypertension, an increase in end-diastolic left ventricular index, clinical manifestations of a necrotizing enterocolitis (at different stages) and internal ventricular hemorrhage. All those premature neonates with a necrotizing enterocolitis of stage IIA and a respiratory distress syndrome associated with a hemodynamically significant PDA were operated on. As a result, the necrotizing enterocolitis and a respiratory distress syndrome regressed. After surgery, the patients (with one exception) were extubated and discharged from the hospital at dif ferent time.Conclusions. Our 5-year experience of cooperation demonstrated an opportunity to perform the closure of a PDA in a non-specialized medical facility. The success was grounded on a timely diagnosis and a detection of evidence for a surgical intervention. Surgical closure of a PDA in premature low birth weight neonates is an effective procedure, because it allows preventing such pathological states as necrotizing enterocolitis and respiratory distress syndrome. Surgical treatment, under the circumstances, improves substantially the prospects of the patients with severe disorders and is, in most cases, the only option for saving their lives.

Резюме. Боталлов проток в большинстве случаев закрывается после рождения в первые 3 суток, однако его ткани у недоношенных новорожденных незрелые и поэтому имеют значительно меньшую склонность к рефлекторному самозакрытию. Чем меньший срок гестации у недоношеного новорожденного, тем больше он требует медикаментозного или хирургического лечения по причине развития типичных тяжелых осложнений открытого артериального протока (ОАП): сердечной недостаточности, легочной декомпенсации, бронхолегочной дисплазии, ВЖК, НЭК и др.Цель работы – проанализировать первый опыт хирургического закрытия гемодинамически значимоо ОАП у недоношенных новорожденных на базе ВОДТМО.Материалы и методы. С 2010 по 2015 год на базе ВОДТМО в сотрудничестве со специалистами ДУ НПМЦДКК МЗ Украины было про оперовано 16 недоношенных новорожденных с ОАП. Средний срок гестации при рождении был 27,6 недель, гестационный возраст на момент операции - 30,7 недель. Средняя масса тела была 1450 г. Все пациенты находились на ИВЛ с момента рождения до операции, все имели в анамнезе более чем две неудачные попытки перевода на самостоятельное дыхание. Неврологический статус был отягощённый у 13 детей. Все пациенты имели клинические признаки РДС та НЭК в разных стадиях: от ІА до ІІВ, одному пациенту было проведено хирургическое вмешательство на брюшной полости в связи с манифестацией НЭК. ЭхоКГ значимым ОАП мы считали в случаях, когда: соотношение размеров левого предсердия и диаметра корня аорты было больше 1,4; диаметр ОАП более 1,4 мм/кг веса; диаметр ОАП равен или больше диаметра легочной артерии; было увеличение левого желудочка; был ретроградный диастолический кровоток в нисходящей аорте; был турбулентный систолический и диастолический кровоток в легочной артерии со скоростью больше 0,5 м/с. Клиническими показаниями к операции были: соматические стадии НЭК; невозможность остановки аппаратной ШВЛ; рефрактерность к патогенетической терапии. Все прооперированные дети имели выше указанные клинические и ЭхоКГ признаки. Перевязка гемодинамически значимой ОАП выполнялась в условиях отделения реанимации новорожденных под общим наркозом, на ИВЛ, через средне-заднюю торакотомию слева по стандартной методике. Результати исследования. Госпитальная летальность составила 6,3%, (умер 1 больной). Осложнения послеоперационного периода включали: сердечную недостаточность - у 4 детей; выраженую дыхательную недостаточность - у 5 детей; неврологические - у 5 детей; манифестацию НЭК - у 1 ребёнка. Все 15 выживших пациентов наблюдались после виписки. Не было ни одного отдаленного летального исхода и реканализации ОАП. Был разработан алгоритм предоперационного ведения таких детей. Основным диагностическим методом исследования была ЭхоКГ. В определении показаний к операции мы опирались на ЭхоКГ критерии оценки гемодинамически значимого ОАП, указанные выше и клиническую картину. Клиническими показаниями к закрытию ОАП мы считаем появление и прогресирование легочной сердечной недостаточности, признаков соматических стадий НЭК, неврологические расстройства, вызванные ВЖК или нейросонографическое диагностирование ВЖК при налички ЭхоКГ признаков ОАП. Важным клиническим критерием необходимости операции для закрытия ОАП является невозможность перевода ребёнка на самостоятельное дыхание. Все недоношенные новорожденные нашего исследования имели гемодинамически значимый ОАП, что проявлялось на момент операции объёмной перенагрузкой малого круга кровообращения, высокой легочной гипертензией, увеличением конечно-диастолического индекса левого желудочка, клиническими признаками НЭК разной стадии и ВЖК. Все недоношенные новорожденные, которые имели НЭК ІІА и РДС с гемодинамически значимым ОАП были прооперированы. В результате этого НЭК и РДС регрессировали; пациенты, за исключением одного, были экстубированы и выписаны в разные сроки по сле операций.Выводы. Пятилетний опыт сотрудничества показал возможность выполнения закрытия ОАП в условиях неспециализированного отделения лечебного учереждения. Основой успеха является своевременная диагностика ОАП и определение показаний к оперативному лечению. Хирургическое закрытие ОАП у недоношенных новорожденных с малым весом является эффективной процедурой, которая предупреждает развитие таких тяжелых патологических состояний, как НЭК и РДС, значительно улучшает прогнозы тяжелой группы пациентов, в большинстве случаев является единственной возможностью спасти жизнь.

Вступ. Боталова протока в більшості випадків закривається після народження в перші 3 доби, однак її тканини у недоношених новонароджених незрілі, і тому мають значно меншу схильність до рефлекторного самозакриття. Чим менший термін гестації недоношеного новонародженого, тим він більше потребує медикаментозного чи хірургічного лікування з причин розвитку типових важких ускладнень перебігу ВАП: серцевої недостатності, легеневої декомпенсації, бронхолегеневої дисплазії, внутрішньочерепних крововиливів, НЕК та ін.Мета роботи – проаналізувати перший досвід хірургічного закриття гемодинамічно значимої ВАП у недоношених новонароджених на базі В ОДТМО.Матеріали і методи. З 2010 по 2015 роки на базі ВОДТМО в співпраці зі спеціалістами ДУ НПМЦДКК МОЗ України було прооперовано 16 недоношених новонароджених з ВАП. Середній вік гестації при народженні був 27,6 т., гестаційний вік на момент операції - 30,7 т.. Середня вага склала 1450 г.. Всі пацієнти знаходились на ШВЛ з народження до операції, всі мали в анамнезі більш ніж дві невдалі спроби переводу на самостійне дихання. Неврологічний статус був обтяжений у 13 хворих. Усі діти мали клінічні ознаки РДС та НЕК в різних стадіях: від ІА до ІІВ, одному пацієнту було виконано хірургічне втручання на черевній порожнині з приводу маніфестації НЕК. ЕхоКГ значимим ВАП ми вважали, коли: співвідношення розмірів лівого передсердя та діаметру кореня аорти більше 1,4; діаметр ВАП більше 1,4 мм/кг ваги; діаметр ВАП дорівнює чи більший за діаметр легеневої артерії; є збільшення лівого шлуночка; є ретроградний діастолічний кровотік в нисхідній аорті; є наявність турбулентного систолічного та діастолічного кровотоку в легеневій артерії зі швидкістю більше 0,5 м/с.. Клінічними показами до оперативного лікування були: соматичні стадії НЕК; неможливість припинення апаратної ШВЛ; рефрактерність до патогенетичної терапії. Всі пацієнти, що були оперовані мали вище наведені клінічні та ЕхоКГ критерії. Перев`язка гемодинамічно значимої ВАП виконувалась в умовах відділення реанімації новонароджених, під загальним знеболенням, на ШВЛ, через лівобічну середньо-задню торакотомію за ст андартною методикою.Результати дослідження. Госпітальна летальність склала 6,3%, (вмер 1 хворий). Ускладнення післяопераційного періоду включали: серцеву недостатність - у 4 дітей; виражену дихальну недостатність - у 5 дітей; неврологічні - у 5 дітей; маніфестацію НЕК - у 1 дитини. Всі 15 пацієнтів, що вижили, спостерігались після виписки. Не було жодного віддаленого летального випадку та реканалізації ВАП. Був розроблений алгоритм передопераційного ведення таких хворих. Основним діагностичним методом дослідження була ЕхоКГ. В визначені показів до операції ми спиралися на ЕхоКГ критерії оцінки гемодинамічно значимої ВАП, що були наведені вище, та клінічну картину. Клінічними показами до закриття ВАП ми вважаємо появу та прогресування легеневої та серцевої недостатності, ознаки соматичних стадій НЕК, неврологічні розлади, викликані ВШК чи нейросонографічне діагностування ВШК при наявності ЕхоКГ ознак ВАП. Важливим клінічним критерієм необхідності втручання для закриття ВАП є неможливість переводу дитини на самостійне дихання. Всі недоношені новонароджені нашого дослідження мали гемодинамічно значущий ВАП, що проявлявся на момент операції об'ємним перевантаженням малого кола кровообігу, високою легеневою гіперетензією, збільшенням кінцево-діастолічного індексу лівого шлуночку, клінічними проявами НЕК різної стадії та ВШК. Усі недоношені новонароджені, які мали НЕК ІІА та РДС з гемодинамічно значимим ВАП, були прооперовані. В результаті цього НЕК та РДС регресували, а пацієнти, за виключенням одного, були екстубовані та виписані в різні терміни після операції.Висновки. П'ятириічний досвід співпраці показав можливість виконання закриття ВАП в умовах неспеціалізованого лікувального закладу. Основою успіху є вчасна діагностика ВАП та визначення показів до оперативного втручання. Хірургічне закриття ВАП у недоношених новонароджених з малою вагою є ефективною процедурою, яка запобігає розвитку таких важких патологічних станів, як НЕК та РДС, значно покращує прогнози важкої групи пацієнтів і є в більшості випадків єдиною можливістю врятувати життя.