Abstract. Objective. The aim of this study is to analyze the role and impact of the principle of conceptuality in the process of revitalizing, adapting, and adjusting abandoned architectural heritage sites of Eastern Europe to modern needs. The research focuses on determining how conceptual approaches can enhance the efficiency and quality of architectural-spatial solutions in such projects. Methodology. Various scientific methods were employed to achieve the objective. First, graph-analytical methods were applied to analyze revitalization and adaptation projects of Eastern European heritage sites. Second, a comparative analysis was conducted on the typological features of historical buildings, structures, and complexes. Third, the current state of buildings, their structures, and architectural- historical complexes was assessed using a natural research method. Finally, structural analysis was used to identify the relationships between elements of the architectural- spatial structure of buildings and the factors influencing them. Additionally, a study and analysis of literary sources on conceptual and adaptive architecture were undertaken. Results. The study revealed that conceptual design plays a key role in the execution of architectural-spatial solutions for the revitalization and adaptation of buildings, structures, and historical heritage complexes. Specifically, the project execution process, aimed at the rational use of existing environments, must include an initial stage – the search for a conceptual idea. This approach leads to more effective and aesthetically accomplished solutions for revitalization tasks. The results also confirm that the application of the principle of conceptuality allows for better adaptation of revitalized spaces to modern societal needs. Scientific novelty. For the first time, the influence of conceptuality on the processes of adaptation and revitalization of Eastern European architectural heritage has been thoroughly examined. A new approach has been proposed to explore the role of concepts in architectural solutions, which allows for greater efficiency in project execution. This research expands the understanding of how conceptual design can contribute to the preservation and adaptation of historical sites in contemporary conditions. Practical significance. The results of this study can be used by architects and specialists in the field of restoration and adaptation of architectural objects to enhance the effectiveness of revitalization projects. They can also serve as a methodological basis for further research in this area, as well as be useful in educational programs preparing specialists in architecture and cultural heritage preservation. Мета. Метою даного дослідження є аналіз ролі та впливу принципу концептуальності у процесі ревіталізації, адаптації та приведення до сучасних потреб покинутих об'єктів архітектурної спадщини Східної Європи. Дослідження спрямоване на визначення того, як концептуальні підходи можуть підвищити ефективність та якість реалізації архітектурно-просторових рішень у таких проєктах. Методологія. Для досягнення мети використано різноманітні наукові методи. По-перше, застосовано граф-аналітичні методи для аналізу проєктів ревіталізації та адаптації об'єктів спадщини Східної Європи. По-друге, проведено порівняльний аналіз типологічних особливостей історичних будівель, споруд та комплексів. По-третє, за допомогою методу натурного дослідження оцінено сучасний стан будівель, їх конструкцій та архітектурно-історичних комплексів. Нарешті, структурний аналіз дозволив визначити зв’язки між елементами архітектурно-просторової структури будівель та факторами, що на них впливають. Додатково було здійснено вивчення та аналіз літературних джерел з питань концептуальної та адаптивної архітектури. Результати. Дослідження показало, що концептуальне проєктування відіграє ключову роль у виконанні архітектурно-просторових рішень для ревіталізації та адаптації будівель, споруд та комплексів історичної спадщини. Зокрема, процес виконання проєктів, спрямованих на раціональне використання існуючих середовищ, повинен включати початковий етап – пошук концептуальної ідеї. Це сприяє більш ефективному та художньо довершеному вирішенню завдань ревіталізації. Результати також підтверджують, що застосування принципу концептуальності дозволяє краще адаптувати ревіталізовані простори до сучасних потреб суспільства. Наукова новизна. Вперше було детально досліджено вплив концептуальності на процеси адаптації та ревіталізації архітектурної спадщини Східної Європи. Запропоновано новий підхід до дослідження ролі концепту в архітектурних рішеннях, що дозволяє досягти більш високої ефективності виконання проєктів. Це дослідження розширює розуміння того, як концептуальне проєктування може сприяти збереженню та адаптації історичних об'єктів у сучасних умовах. Практична значущість. Результати цього дослідження можуть бути використані архітекторами та фахівцями у сфері реставрації та адаптації архітектурних об'єктів для більш ефективного виконання проєктів ревіталізації. Вони також можуть слугувати методологічною основою для подальших наукових досліджень у цій сфері, а також бути корисними в освітніх програмах, що готують фахівців у галузі архітектури та збереження культурної спадщини.