Актуальність. В Україні щорічно реєструється більше 50 тисяч захворювань на гостру кишкову інфекцію (ГКІ) у дітей. Статистичні дані щодо ротавірусної інфекції не відповідають дійсності через низьку можливість лабораторної діагностики в лікувальних закладах. Мета дослідження: визначити рівень навантаження ротавірусної інфекції, провести аналіз і дати характеристику ротавірусної інфекції дітей віком до 5 років, яких госпіталізували в два інфекційні стаціонари (Київ, Одеса), за період спостереження 2006–2015 роки. Матеріал та методи. Дослідження проводилося за стандартним протоколом, затвердженим Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Визначення тяжкості перебігу захворювання проводилося за допомогою бальної шкали оцінки тяжкості клінічних проявів ротавірусного гастроентериту Vesikari. Результати. За період з грудня 2006 по грудень 2015 року було взято під спостереження 20 932 дитини віком до 5 років, яких госпіталізували в інфекційні відділення м. Києва і м. Одеси з діагнозом «гострий гастроентерит/гостра кишкова інфекція» і які відповідали критеріям включення в дослідження. Обстежено на ротавірус 18 384 (87,33 %) дитини віком до 5 років, тобто переважна більшість дітей, які надходили в стаціонар з ГКІ. Протягом усіх років спостереження причиною майже половини госпіталізацій дітей до 5-річного віку була ротавірусна інфекція. Звернуло на себе увагу, що в окремі роки в Києві частота госпіталізацій через ротавірусну інфекцію збільшувалася, навіть до 70 %. В Україні серед 6 країн Європейського регіону, що входять до глобальної мережі епіднагляду за ротавірусною інфекцією (Global Rotavirus Surveillance Network), спостерігалася найвища частота ротавірусної діареї серед госпіталізованих дітей до 5 років. При середній частоті в регіоні 24 % в Україні вона досягала 41 %. У всі роки спостереження половина випадків ротавірусної інфекції, що була причиною госпіталізації, припадала на перші 2 роки життя. У всі роки в обох центрах визначалися переважно 4 генотипи ротавірусів: G1P[8], G2P[4], G3P[8], G4P[8]. Генотип G9P[8] займав досить значні позиції в Києві, але були роки, коли він зовсім не визначався як в Києві, так і в Одесі. Цей генотип ротавірусу описано в складі типових комбінацій G та Р ротавірусів, що уражають людину у близько 90 % усіх випадків ротавірусної інфекції на багатьох територіях земної кулі. Відмічалася зміна лідерства окремих генотипів описаних вище ротавірусів за роками. При ротавірусній інфекції вірогідно більшою є частота епізодів діареї та блювання, тривалість блювання у днях також є довшою, ніж при ротанегативних ГКІ. Явища дегідратації також були тяжчими у групі ротавіруспозитивних дітей. Висновки. Ротавірусна інфекція впродовж 10 років спостереження в Україні незмінно залишалася основною причиною госпіталізації дітей віком до 5 років з ГКІ. ГКІ ротавірусної етіології характеризуються значно більш тяжкими проявами, ніж ГКІ, при яких ротавірус було виключено. Суттєвих змін у генотипах за цей період не було, лише періодично спостерігалася зміна домінуючого штаму. Отримані дані обґрунтовують введення універсальної вакцинації проти ротавірусної інфекції в Україні.