Diabetes mellitus (DM) is the leading cause of neuropathy worldwide. Based on the data from several studies, sensorimotor polyneuropathy (diffuse and symmetric neuropathy) will develop within 10 years of the onset of DM in 40 % to 50 % of patients with type 1 and type 2 DM. In patients with type 2 DM, target blood glucose levels are associated with a reduced incidence of neuropathy. Objective — to study the correlation between the stage of diabetic peripheral polyneuropathy in type 2 diabetic patients, and the effects and efficacy of benfotiamine as transketolase activator. Materials and methods. In this study, 190 patients with type 2 DM were screened for DPN. DPN was confirmed in 105 patients displaying both clinical manifestations of neuropathy with a positive Diabetic Neuropathy Symptom (DNS) score and increased vibration perception threshold (VPT) on a biotensiometer. Based on the above stated criteria patients were divided into 4 groups: 1 — with positive DNS score, positive 10 g monofilament test score, VPT between 16—25 volts; 2 — with positive DNS score, positive 10 g monofilament test score, VPT between 26—35 volts; 3 — with positive DNS score, positive 10 g monofilament test score and VPT between 35—40 volts; 4 — control group with positive DNS score, negative 10 g monofilament test score and normal VPT value (n = 25 (23 %); 20 females and 5 males). The first 3 groups received benfotiamine 300 mg daily for 6 weeks, the control group was benfothiamine naïve. All the groups continued their antidiabetic medication. Results and discussion. The diabetic neuropathy score and vibration perception threshold was assessed in 105 patients (84 females and 21 males) with type 2 DM, before starting of benfotiamine 300 mg daily and after 6 weeks of therapy. Results of DNS: differences between group 3 and both group 1 and 2 were significant, but not between group 1 and 2. Patients in group 1 (n = 24), in females (n = 18) the DNS varied from 1—2, and in males (n = 6) the DNS varied from 1—3. After the 6 weeks,DNS score decreased in both females and males i.e. 1—1.25 and 1—2.5 correspondingly. Conclusions. The role of benfotiamine in clinical practice has been demonstrated in many clinical trials with variable trial design, patient groups and history of diabetes. In our study we found that patients with mild neuropathy and vibration perception threshold of 16—25 volts showed a reduction in VPT of up to 16 %, and the patients with moderate neuropathy and reduced vibration perception threshold of 26—35 volts were the ones who benefitted the most from benfotiamine therapy. Benfotiamine activates transketolase and thus helps in the reduction of AGEs formation and associated sugar induced metabolic stress.

Сахарный диабет (СД) — основная причина нейропатии во всем мире. На основании данных нескольких исследований сенсомоторная полинейропатия (диффузная и симметричная нейропатия) развивается в течение 10 лет с начала СД у 40—50 % пациентов с СД 1-го и 2-го типов. У больных с СД 2-го типа достижение целевого уровня глюкозы крови связано со сниженной частотой нейропатии. Цель работы — изучить взаимосвязь стадии диабетической периферической полинейропатии у больных СД 2-го типа с влиянием и эффективностью активаторов транскетолазы как нового лекарственного препарата. Материалы и методы. Обследованы 190 пациентов с СД 2-го типа и диабетической полинейропатией (ДПН). ДПН была подтверждена у 105 пациентов путем выявления клинических проявлений нейропатии с положительным показателем шкалы диабетической нейропатии (DNS) и повышенным порогом восприятия вибрации (VPT) на биотензиометре. На основании этих критериев пациентов разделили на 4 группы: 1-ю — с положительными результатами DNS, положительными результатами 10 г монофиламентного теста и VPT между 16—25 В; 2-ю — с поло­жительными результатами DNS, положи­тельными результатами 10 г монофиламентного теста и VPT между 26—35 В; 3-ю — с положительными результатами DNS, положи­тельными результатами 10 г монофиламентного теста и VPT между 35—40 В; 4-ю (кон­­трольную) — с положительными результатами шкалы DNS, отрицательными результатами 10 г монофиламентного теста и нормальным значением VPT. Первые 3 группы получали бенфотиамин по 300 мг ежедневно в течение 6 нед. Пациенты всех групп продолжали принимать противодиабетические препараты. Результаты и обсуждение. ДПН и порог вибрационного восприятия оценивали у 105 пациентов (84 женщины и 21 мужчина) с СД 2-го типа до начала приема бенфотиамина в дозе 300 мг ежедневно и после 6 нед терапии. Результаты DNS: различия между 3-й и 1-й и 2-й группами были достоверными, чего не наблюдалось между 1-й и 2-й группами. Из 24 пациентов 1-й группы у 18 женщин DNS составлял от 1—2, а у 6 мужчин — от 1 до 3. Через 6 нед DNS снизился как у женщин, так и у мужчин и составил 1—1,25 и 1—2,5 соответственно. Выводы. У пациентов с легкой нейропатией и порогом вибрационного восприятия 16—25 В VPT был снижен до 16 %, а наибольший эффект от использования бенфотиамина отмечен у пациентов с умеренной нейропатией и пониженным порогом восприятия вибрации (26—35 В). Бенфотиамин активирует транскетолазу и благодаря этому уменьшает выраженность метаболического стресса.

Цукровий діабет (ЦД) — основна причина нейропатії у всьому світі. На підставі даних декількох досліджень сенсомоторна полінейропатія (дифузна та симетрична нейропатія) розвивається упродовж 10 років від початку ЦД у 40—50 % пацієнтів із ЦД 1-го та 2-го типів. У хворих на ЦД 2-го типу досягнення цільового рівня глюкози крові пов’язане зі зниженою частотою нейропатії. Мета роботи — вивчити взаємозв’язок стадії діабетичної периферичної полінейропатії у хворих на ЦД 2-го типу, вплив та ефективність активаторів транскетолази як нового лікарського препарату. Матеріали та методи. Обстежено 190 пацієнтів із ЦД 2-го типу та діабетичною полінейропатією (ДПН). ДПН було підтверджено у 105 пацієнтів шляхом виявлення клінічних проявів нейропатії з позитивним показником шкали діабетичної нейропатії (DNS) та підвищеним порогом сприйняття вібрації (VPT) на біотензіометрі. На підставі цих критеріїв пацієнтів розділили на 4 групи: 1-шу — з позитивними результатами DNS, позитивними результатами 10 г монофіламентного тесту та VPT між 16—25 В; 2-гу — з позитивними результатами DNS, позитивними результатами 10 г монофіламентного тесту та VPT між 26—35 В; 3-тю — з позитивними результатами DNS, позитивними результатами 10 г монофіламентного тесту та VPT між 35—40 В; 4-ту (контрольну) — з позитивними результатами шкали DNS, негативними результатами 10 г монофіламентного тесту та нормальним значенням VPT. Перші 3 групи отримували бенфотіамін по 300 мг щодня протягом 6 тиж. Пацієнти усіх груп продовжували приймати антидіабетичні препарати. Результати та обговорення. ДПН та поріг вібраційного сприйняття оцінювали у 105 пацієнтів (84 жінки та 21 чоловік) із ЦД 2-го типу до початку прийому бенфотіаміну 300 мг щодня та після 6 тиж терапії. Результати DNS: відмінності між 3-ю та 1-ю і 2-ю групами були достовірними, чого не спостерігали між 1-ю і 2-ю групами. З 24 пацієнтів 1-ї групи у 18 жінок DNS становив від 1—2, а у 6 чоловіків — від 1 до 3. Через 6 тиж DNS знизився як у жінок, так і у чоловіків і становив 1—1,25 та 1—2,5 відповідно. Висновки. У пацієнтів із легкою нейропатією та порогом вібраційного сприйняття 16—25 В VPT був знижений до 16 %, а найбільший ефект від використання бенфотіаміну спостерігали у пацієнтів із помірною нейропатією та зниженим порогом сприйняття вібрації (26—35 В). Бенфотіамін активує транскетолазу і завдяки цьому допомагає зменшити вираженість метаболічного стресу.