Актуальність дослідження обумовлена постійними змінами в структурі гострих отруєнь хімічної етіології, що потребує від лікарів швидкого прийняття рішень стосовно призначення антидотів або засобів фармакологічної корекції, особливо на догоспітальному етапі. З метою прискорення процесу прийняття рішень щодо причин отруєння та виду токсиканту у токсикологічних центрах багатьох країн світу широко використовується синдромологічний підхід.Метою цього дослідження було вивчення та узагальнення сучасних підходів до практичного застосування основних токсичних синдромів (токсидромів) у практиці лікаря-токсиколога.Матеріал і методи дослідження. Досліджені класифікації токсичних синдромів, що використовуються в практичній роботі лікарів-токсикологів США, країн Євросоюзу, Російської Федерації протягом останніх 30 років.Результати та їх обговорення. З середини 1970-х років у процесі діагностики гострих отруєнь широко використовується поняття токсидрому, що відображає сутність та масштаб медіаторних змін в організмі під впливом однiєї або декiлькох токсичних речовин. Визначення основних токсидромів (адренергічного, антихолінергічного, холінергічного, опіоїдного, седативно-гіпнотичного та серотонінового) дозволяє лікарям своєчасно розпочати посиндромну терапію, що в багатьох випадках при отруєннях збігається з патогенетичною. Синдромологічний підхід прискорює процес прийняття лікарями рішень стосовно вибору антидоту або засобу фармакологічної корекції функціональних порушень, що особливо важливо на догоспітальному етапі.Висновки. Сьогодні є актуальним впровадження сучасних наукових підходів, що стосуються діагностики гострих отруєнь на догоспітальному етапі за допомогою основних токсидромів, у навчальнi програми до- та післядипломної підготовки лікарів екстреної медичної допомоги та лікарів-токсикологів в Україні.