Цель — проанализировать показания к антихеликобактерной терапии на основе препарата висмута и изучить ее эффективность у детей с функциональной диспепсией с учетом H. pylori CagA-статуса и обеспечения витамином D.Материалы и методы. Обследовано 60 детей (основная группа) в возрасте 6–17 лет с функциональной диспепсией, ассоциированной с H. pylori, которые получали две модифицированные схемы антихеликобактерной терапии на основе препарата висмута. В группе сравнения (n=62) 32 ребенка не получали антихеликобактерную терапию, остальные получали стандартную 7-дневную тройную терапию на основе лансопразола. Для диагностики функциональной диспепсии использовали общепринятый алгоритм. В исследование включили детей с функциональной диспепсией, у которых в дальнейшем тестирование на H. pylori-инфекцию было положительным и базировалось на неинвазивных методах. На этапе планирования антихеликобактерной терапии анализировали течение болезни для установления ее основного фактора без учета факта H. pylori-инфицирования. На момент назначения антихеликобактерной терапии сопоставляли риски и ее преимущества. Для верификации H. pylori-инфекции ребенка с функциональной диспепсией при гастродуоденоскопии получали 4–6 биоптатов слизистой оболочки желудка для микроскопического исследования и быстрого уреазного теста: в случае обнаружения Н. pylori в биоптатах окончательно принимали решение назначить антихеликобактерную терапию этому ребенку. Всем детям определяли суммарные антитела к антигену Н. pylori CagA, а также 25-гидроксихолекальциферол (витамин D).Результаты. В основной группе выявлены суммарные антитела к антигену Н. pylori СаgA сыворотки крови у 40 детей и не обнаружены у 20 детей: 40 детей имели Н. pylori СаgA«+»-статус, а 20 детей — статус Н. pylori CagA«-». В основной группе у 22 детей выявлено нормальное обеспечение витамином D, у 38 — сниженное обеспечение или дефицит витамина D. В основной группе показатель успешной эрадикации составил 78,3%. Проведена сравнительная оценка двух модифицированных схем антихеликобактерной терапии на основе препарата висмута — 10-дневной последовательной антихеликобактерной терапии с адъювантной составляющей в виде препарата витамина D и 7-дневной трехкомпонентной антихеликобактерной терапии: показатель успешной эрадикации H. pylori составил 73,3% и 83,3% соответственно. Этот показатель в І группе с учетом статуса Н. pylori CagA«+» и статуса Н. pylori CagA«-» составил 92,5% и 50% соответственно, а с учетом обеспечения витамином D: у детей с пониженным и с нормальным обеспечением — 76,3% и 81,8% соответственно. Эффективность 7-дневной трехкомпонентной стандартной антихеликобактерной терапии составила 70%: у детей со статусом Н. pylori CagA«+» и со статусом Н. pylori CagA«-» — 95,2% и 11,1% соответственно; у детей с пониженным и с нормальным обеспечением витамином D — 66,7% и 80% соответственно.Выводы. У ребенка с функциональной диспепсией необходимо индивидуализировать показания к проведению антихеликобактерной терапии, учитывая ее риск и преимущества: одновременная эрадикация у членов семьи с Н. pylori-зависимыми состояниями у родственников I и II линии; выявление Н. pylori в биоптатах слизистой оболочки желудка; собственное инфицирование Н. pylori CagA«+». У детей с функциональной диспепсией как 10-дневная последовательная антихеликобактерная терапия, так и 7-дневная трехкомпонентная антихеликобактерная терапия на основе препарата висмута обеспечивают высокий показатель эрадикации Н. pylori. Эффективность эрадикации Н. pylori зависит от предикторов эффективности антихеликобактерной терапии — CagA статуса и обеспечения организма ребенка витамином D, и не зависит от клинического варианта функциональной диспепсии. Детям с Н. pylori CagA«-»-статусом в сочетании с пониженным обеспечением или дефицитом витамина D целесообразно включать в качестве адъювантной составляющей препарат витамина D в дозе 2000–3000 МЕ/сутки к 10-дневной последовательной антихеликобактерной терапии на основе препарата висмута для повышения эффективности эрадикации Н. pylori.

Мета — проаналізувати показання до антигелікобактерної терапії на основі препарату вісмуту та вивчити її ефективність у дітей з функціональною диспепсією з урахуванням H. pylori CagA-статусу та забезпечення вітаміном D.Пацієнти та методи. Обстежено 60 дітей (основна група) у віці 6–17 років із функціональною диспепсією, асоційованою з H. pylori, які отримували дві модифіковані схеми антигелікобактерної терапії на основі препарату вісмуту. В групі порівняння (n=62) 32 дитини не отримували таку терапію, решта дітей отримували стандартну 7-денну потрійну терапію на основі лансопразолу. Для діагностики функціональної диспепсії використовували загальноприйнятий алгоритм. У дослідження включили дітей з функціональною диспепсією, в яких у подальшому тестування на H. pylori-інфікування було позитивним і базувалося на неінвазивних методах. На етапі планування антигелікобактерної терапії аналізували перебіг хвороби для встановлення її основного чинника без урахування факту H. pylori-інфікування. На момент призначення такої терапії співставляли її ризики та переваги. Для верифікації H. pylori-інфікування дитини з функціональною диспепсією при гастродуоденоскопії отримували 4–6 біоптатів слизової оболонки шлунка для мікроскопічного дослідження та швидкого уреазного тесту: у разі виявлення Н. pylori в біоптатах остаточно приймали рішення призначити антигелікобактерну терапію цій дитині. Усім дітям визначали сумарні антитіла до антигену Н. pylori CagA, а також 25-гідроксихолекальциферол (вітамін D).Результати. В основній групі виявлено сумарні антитіла до антигену Н. pylori СаgA сироватки крові у 40 дітей і не виявлено у 20 дітей: 40 дітей мали Н. pylori СаgA«+»-статус, а 20 дітей — статус Н. pylori CagA«-». В основній групі у 22 дітей встановлено нормальне забезпечення вітаміном D, у 38 — знижене забезпечення або дефіцит вітаміну D. В основній групі показник успішної ерадикації становив 78,3%. Проведено порівняльну оцінку двох модифікованих схем антигелікобактерної терапії на основі препарату вісмуту — 10-денної послідовної антигелікобактерної терапії з ад'ювантною складовою у вигляді препарату вітаміну D і 7-денної трикомпонентної антигелікобактерної терапії: показник успішної ерадикації H. pylori становив 73,3% і 83,3% відповідно. Цей показник у І групі з урахуванням статусу Н. pylori CagA«+» і статусу Н. pylori CagA«-» склав 92,5% і 50% відповідно, а з урахуванням забезпечення вітаміном D: у дітей зі зниженим і з нормальним забезпеченням — 76,3% і 81,8% відповідно. Ефективність стандартної 7-денної трикомпонентної антигелікобактерної терапії становила 70%: у дітей зі статусом Н. pylori CagA«+» і зі статусом Н. pylori CagA«-» — 95,2% і 11,1% відповідно; у дітей зі зниженим і з нормальним забезпеченням вітаміном D — 66,7% і 80% відповідно.Висновки. У дитини з функціональною диспепсією необхідно індивідуалізувати показання до антигелікобактерної терапії, зваживши її ризик і переваги: одночасна ерадикація у членів сім'ї з Н. pylori-залежними станами в родичів I і II лінії; виявлення Н. pylori в біоптатах слизової оболонки шлунка; власне інфікування Н. pylori CagA«+». У дітей з функціональною диспепсією як 10-денна послідовна антигелікобактерна терапія, так і 7-денна трикомпонентна антигелікобактерна терапія на основі препарату вісмуту забезпечують високий показник ерадикації Н. pylori. Ефективність ерадикації Н. pylori залежить від предикторів ефективності антигелікобактерної терапії — CagA-статусу і забезпечення організму дитини вітаміном D, і не залежить від клінічного варіанту функціональної диспепсії. Дітям з Н. pylori CagA«-»-статусом у поєднанні зі зниженим забезпеченням або дефіцитом вітаміну D доцільно включати в якості ад'ювантної складової препарат вітаміну D у дозі 2000–3000 МО/доба до 10-денної послідовної антигелікобактерної терапії на основі препарату вісмуту для підвищення ефективності ерадикації Н. pylori.

Objective. To analyze the indications for bismuth-based anti-H. pylori therapy and to study its efficacy in children with functional dyspepsia (FD) taking into account H. pylori CagA-status and serum vitamin D levels.Material and methods. Sixty children (main group) aged 6-17 years diagnosed with H. pylori-associated functional dyspepsia underwent different modified bismuth-based anti-H. pylori treatment regimens comparing to children in the control group (n=62), where 32 patients received no treatment and 30 children received standard 7-day lansoprazole-based triple anti-H. pylori therapy. The common diagnostic algorithm was used. Children with FD who had H. pylori infection confirmed in subsequent non-invasive tests were included in the study. At the pre-treatment stage, we analyzed the disease course to establish its main factors, not considering the presence of H. pylori infection, and weighed the risks and benefits of anti-H. pylori therapy. To verify H. pylori infection in children with FD, from 4 to 6 biopsy samples from gasrtric mucosa were taken during duodenoscopy for further microscopic examination and rapid urease analysis: once H. pylori infection was detected, the final decision concerning anti-H. pylori therapy in each particular case was made. In all children tests for total serum anti-H. pylori CagA antibodies as well as serum 25-hydroxycholecalciferol (vitamin D) were performed.Results. In the main group H. pylori CagA antibodies were detected in 40 patients and were not detected in 20: 40 children had H. pylori CagA_positive (CagA+) status and 20 children had H. pylori CagA-negative (CagA-) status. In the main group, 22 children had serum vitamin D levels within the normal range and 38 children had vitamin D deficiency. In the main group the rate of successful eradication was 78.3%. A comparison of the efficacy of 10-day bismuth-based sequential eradication therapy with vitamin D as an adjuvant and 7-day bismuth-based triple therapy showed the rates of eradication 73.3% and 83.3%, respectively. In the main group, the rates of successful eradication depending on H. pylori CagA+ and H. pylori CagA-status were 92.5% and 50%, respectively; depending on vitamin D supply: in children who had vitamin D deficiency – 76.3%, in those who had serum vitamin D levels within the normal range – 81.8%. The rate of successful eradication of standard 7-day triple therapy was 70%: depending on H. pylori CagA+ or H. pylori CagA-status: 95.2% and 11.1%, respectively; depending on vitamin D supply: 66.7% in children who had vitamin D deficiency, in those who had serum vitamin D levels within the normal range – 80%.Conclusions. The indications for anti-H. pylori therapy in children with FD should be individualized taking into consideration its risks and benefits: simultaneous eradication in family members who have first- or second-degree relatives with H. pylori–dependent conditions; detection of H. pylori in gastric samples; self-contamination with H. pylori CagA+. In children with FD both bismuth-based therapies, 7-day triple and 10-day sequential, provide a high rate of eradication. H. pylori CagA-status and serum vitamin D level can serve as predictors of effective H. pylori eradication. The rate of successful eradication does not depend on clinical forms of functional dyspepsia. Children with H. pylori CagA-status who have insufficient supply of vitamin D or vitamin D deficiency should obtain vitamin D exogenously as an adjuvantto 10-day bismuth_based sequential eradication therapy. The above-mentioned combined scheme may increase the efficacy of H. pylori eradication.