Здійснено дослідження сутності категорії стратегія різними науковцями. Визначено, що її розглядають переважно у якості набору правил. Розглянуто основні види стратегій, при цьому акцентовано увагу на сутності наступальної стратегії, яка передбачає здійснення масованих інвестицій у НДДКР та проведення маркетингових досліджень, забезпечення організаційної адаптації суб’єктів господарювання, проведення активних рекламних заходів. Наголошено на доцільності формування стратегій розвитку, які можна розглядати у якості уточнюючих до основних їх видів з урахуванням впливу інноваційного чинника, дослідження якого актуалізує функцію впливу інновацій, посилюючи їх роль та значення задля забезпечення ефективного розвитку суб’єктів господарювання. Розглянуто основні види стратегій розвитку: активні та пасивні. Запропоновано стратегію розвитку підприємств агропромислового комплексу України з урахуванням можливості реалізації ними активних стратегій в сучасних умовах господарювання розглядати у взаємозв’язку з інноваційними стратегіями. Розглянуто основні види інноваційних стратегій: традиційна, опортуністська, імітаційна, оборонна, залежна, наступальна. Здійснено групування стратегій за структурними компонентами з урахуванням можливості формування в їх межах стратегій розвитку. Акцентовано увагу тому, що підвищення рівня розвитку підприємств АПК України можливе зокрема у результаті формування та реалізації певних стратегій, однією з яких є продуктово-товарна. Розглянуто передумови впровадження такої стратегії, переваги, які дає суб’єктам господарювання її впровадження, а також етапи формування. Розглянуто основні шляхи розвитку інноваційного потенціалу вітчизняних підприємств та агропромислового комплексу зокрема. Розглянуто типові процедури, за якими має здійснюватися вибір товарно-продуктової стратегії на інноваційних засадах та ряд критеріїв, які мають враховувати такі типові процедури, ці критерії, у свою чергу, слугують в якості індикаторів задля обґрунтування доцільності розроблення та реалізації такої стратегії. Зроблено висновок про доцільність проведення глибоких теоретико-практичних досліджень щодо забезпечення ефективного функціонування підприємств агропромислового комплексу України та формування стратегій їх розвитку на інноваційних засадах задля відновлення економіки країни у післявоєнний період.