На основі аналізу офіційних щорічних звітів японських урядових структур – Міністерства оборони та Міністерства закордонних справ ("Біла книга оборони", "Дипломатична синя книга") визначено основні актуальні загрози в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні для безпеки сучасної Японії. Особлива увага приділяється військовим розробкам та діям безпосередніх сусідів Японії. Проаналізовано ключові тенденції у військовій політиці Китаю, Північної Кореї та Російської Федерації, які створюють напруженість у відносинах з Японією та є причиною дестабілізації у регіоні. Виділено ключові заходи, вжиті японським керівництвом для протидії цим загрозам. Визначено, що навколо Японії зосереджені держави, що мають значний військовий потенціал як у кількісному, так і в якісному відношенні. Спостерігаються чіткі тенденції щодо подальшого збільшення військових ресурсів та активізації діяльності збройних сил регіону. Це змушує керівництво країни шукати нові підходи до вирішення проблем безпеки. У грудні 2013 року була затверджена стратегія національної безпеки. Основною метою стратегії є забезпечення миру, стабільності та процвітання міжнародного співтовариства в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні з позицій активного пацифізму. У грудні 2018 року на конференції Радою національної безпеки та Кабінетом Міністрів Японії була затверджена Головна програма національної оборони. Вона визначає військовий потенціал та необхідний рівень оборони Японії протягом наступних десяти років. До числа запланованих заходів, спрямованих на зміцнення обороноздатності, належать: збільшення можливостей у таких нових областях, як космос, кіберпростір та електромагнітний простір; збільшення військово-морських та повітряних сил, нарощування потенціалу засобів повітряної атаки, протиповітряної та протиракетної оборони, мобільного розгортання та інших традиційних видів оборони; підвищення оборони шляхом резервування запасів боєприпасів та палива; безпека маршрутів морського транспорту та всіх важливих інфраструктур; посилення ключових складових оборонного потенціалу за рахунок збільшення людського потенціалу та спроможності технологічних та промислових баз, а також перегляду технічного оснащення тощо. Констатується, що зараз можна фіксувати лише основні тенденції в процесі розробки концепції оборони і виділити ключові напрямки в яких вона може рухатись. У той же час фіксується зростання військового елементу в стратегії національної безпеки Японії на сучасному етапі.