Introduction. Severe intraventricular hemorrhages (IVH) in children born prematurely remain a significant problem of neonatal hospitals and intensive care units throughout the world. The incidence of GIII - IV degree in children with gestational age less than 32 weeks is 25%, the mortality rate among prematurely born children with IVH IV Art. - up to 60%. Previous studies indicate stable mortality rates in a cohort of newborns with severe IVH in the Poltava region during 2009–2017, they remain quite high in both children born with a weight <1000 and among children weighing 1000–1499. ., and significantly higher than in the developed countries of the world. Despite many different clinical studies on the problem of intraventricular hemorrhage, the causes of development, risk factors, as well as prediction of fatal cases in children born prematurely with existing severe IVH remain unclear and debatable.The aim of this work: was to determine the reliable risk factors for the occurrence of lethal cases among premature infants with IVHs and to develop a predictive model of lethal events in premature infants with severe IVH.Materials and methods. A multicentre study was conducted, which included children with III and IV grade of IVHs by Papile classification, the grade of IVHswasestablished during sonography up to 3 days of life. The study group consisted of 76 premature infants: 40 infants (body weight at birth 903,72 ± 56,61 g, GA 26,15 ± 0,34 weeks) who died, and 36 infants (body weight 1187,3 ± 58,0 g, GA 28.09 ± 0,37 weeks) who survived. The definition of risk factors, which are reliably associated with the development of lethal cases in newborns with IVHs, has been carried out. The simple logistic regression analysis was carried out to identify factors that are reliably associated with the development of IVHs in premature infants,these obtained data became a sound tool for inventing a predictive model using multiple logistic analysis and further evaluation of operational characteristics using the STATA 11.0 application package.Research results. Premature infants with IVHs, whosedisease courses ended in lethal cases, had significantly less gestational age (p = 0,001) and body weight at birth (p = 0,003) than prematuresurvivors. Due to the simple regression analysis, there were found associations between the occurrence of the lethal case and GA (OR = 0,66; p = 0,01); tracheal intubation (OR 0.4; p = 0,055); introduction of surfactant in the delivery room (OR = 0.16; p = 0,025); sepsis (OR 3,2; p = 0,027), severe RDS (OR 8,1; p = 0,001), infection (level of CRP) (OR 2.45; p = 0,072), number of WBC (OR1,1; p = 0,01) and platelets (OR 0,99; p = 0,007) on the 6th day of life.The prognostic model of the development of lethal cases was developed, which included the following variables: intubation during resuscitation, severe RDS, number of WBC (x109 / l) and platelets (x109 / l) on the6th day of life, sensitivity - 71,4 %, specificity – 100,0 %, positive predictive value is 100 %, negative predictive value is 76 % and area under the ROC curve is 0,9373.Conclusions. The prognostic model for the development of lethal events in newborns with IVHs, which includes: intubation during resuscitation (β = -4,16), presence of severe RDS (β = 4,4), platelets count (β = -0,02 ) and the level of WBC (β = 0,11) on the 6thday after birth has high operational characteristics.Conclusions. Prognostic model of development of deaths in newborns with IVH, which includes: intubation during resuscitation (β=-4.16), the presence of severe RDS (β=4.4), platelet count (β=-0.02) and the level of leukocytes (β=0.11) on day 6 after birth has high operational characteristics and may be recommended the use of this model in in neonatology practical.

Введение. Тяжелые внутрижелудочковые кровоизлияния (ВЖК) у детей, рожденных преждевременно остаются значимой проблемой неонатальных стационаров и отделений интенсивной терапии всего мира. Частота развития ВЖК III - IV степени у детей с гестационным возрастом менее 32 недель составляет 25%, уровень смертности среди преждевременно рожденных детей с ВЖК IV ст. - до 60%. Предыдущие исследования свидетельствуют о стабильных показателях летальности в когорте новорожденных с тяжелыми ВЖК в Полтавской области на протяжении 2009-2017 гг., они остаются достаточно высокими как у детей, рожденных с весом <1000 г., так и среди детей с весом 1000 - 1499 г., и значительно выше показателей развитых стран мира. Несмотря на множество различных клинических исследований, посвященных проблеме внутрижелудочковых кровоизлияний, до сих пор остаются непонятными и дискуссионными причины развития, факторы риска, а также прогнозирование летальных случаев у детей, рожденных преждевременно с имеющимся тяжелыми ВЖК.Цель работы: определить достоверные факторы риска возникновения летального исхода среди недоношенных младенцев с ВЖК и разработать прогностическую модель летальных случаев в недоношенных детей с тяжелыми ВЖК.Материалы и методы. Проведено мультицентровое исследование, которое включало группу детей с III и IV степенью ВЖК по классификации Papile, диагностированного нейросонографическим исследованием, проведенного до 3 суток жизни. Группа исследования составила 76 преждевремено рожденных детей: 40 новорожденных, (вес при рождении 903,72 ± 56,61 г; ГВ 26,15 ± 0,34 недели), которые умерли и 36 младенцев (вес 1187,3 ± 58,0 г; ГВ 28,09 ± 0,37 недели), которые выжили. Определены факторы риска, которые достоверно ассоциируются с развитием летальных исходов у новорожденных с ВЖК. Для идентификации факторов, достоверно ассоциирующихся с развитием летального исхода, проведен простой логистический регрессионный анализ, полученные данные стали основанием для разработки прогностической модели с использованием множественного логистического анализа и последующей оценкой операционных характеристик с помощью пакета прикладных программ STATA 11.0.Результаты исследования. Выявлено, что у преждевременно рожденных детей с ВЖК, течение заболевания у которых завершилось летальным исходом, значительно меньший гестационный возраст (р=0,001) и масса тела при рождении (р=0,003), чем у преждевременно рожденных детей, которые выжили. При проведении простого регрессионного анализа выявлены ассоциации между возникновением летального исхода и ГВ (ОШ=0,66; р=0,01) интубацией трахеи (ОШ 0,4; р=0,055) введением сурфактанта в родильном зале (ОШ 0,16; р=0,025) сепсисом (ОШ 3,2; р=0,027), тяжелым РДС (ОШ 8,1; р=0,001), врожденной инфекцией, о чем свидетельствует связь с уровнем СРП (ОШ 2,45; р=0,072), количеством лейкоцитов (ОШ 1,1; р=0,01) и тромбоцитов (ОШ 0,99; р=0,007) на 6 сутки жизни.Построена прогностическая модель развития летальных исходов, в которую включены следующие переменные: интубация при первичной реанимации, тяжелый РДС, количество лейкоцитов (х109/л) и тромбоцитов (х109/л) на 6 сутки жизни, имеет чувствительность - 71,4%, специфичность - 100,0%, положительное предиктивное значение - 100%, отрицательное предиктивное значение - 76% и площадь под ROC-кривой - 0,9373.Выводы. Прогностическая модель развития летальных исходов у новорожденных с ВЖК, которая включает: интубацию при проведении реанимационных мероприятий (β=-4,16), наличие у ребенка тяжелого РДС (β=4,4), уровень тромбоцитов (β=-0,02 ) и уровень лейкоцитов (β=0,11) на 6 сутки после рождения имеет высокие операционные характеристики и позволяет рекомендовать к использованию указанную модель в практической неонатологии.

Вступ. Важкі внутрішньошлуночкові крововиливи (ВШК) у дітей, що народжені передчасно, залишаються значимою проблемою неонатальних стаціонарів та відділень інтенсивної терапії всього світу. Частота розвитку ВШК ІІІ – ІV ступеню серед дітей з гестаційним віком менше 32 тижні становить 25 %, рівень смертності серед передчасно народжених малюків з ВШК IV ст. – до 60%. Попередні дослідження свідчать про сталі показники летальності новонароджених з важкими ВШК в Полтавській області упродовж 2009-2017 рр., вони залишаються досить високими як серед дітей з масою тіла при народженні <1000 г, так і серед дітей з вагою 1000-1499 г та значно вищими за показники розвинених країн світу. Незважаючи на чисельну кількість багатогранних клінічних досліджень, присвячених проблемі внутрішньошлуночкового крововиливу, досі залишаються не зрозумілими та дискусійними причини, фактори ризику, а також прогнозування летальних випадків у дітей, що народжені передчасно, з наявними ВШК важких ступенів.Мета роботи: визначити достовірні фактори ризику виникнення летального випадку серед передчасно народжених немовлят з ВШК та розробити прогностичну модель летальних випадків у передчасно народжених дітей з важкими ВШК.Матеріали та методи виконання. Проведено мультицентрове дослідження, в яке включено дітей з ІІІ та ІV ступінь ВШК за класифікацією Papile під час нейросонографічного дослідження, проведеного до 3 доби життя. Група дослідження становила 76 передчасно народжених дітей: 40 немовлят (маса тіла при народженні 903,72±56,61 г; ГВ 26,15±0,34 тижні), які померли, та 36 немовлят (маса тіла 1187,3±58,0 г, ГВ 28,09±0,37 тижні), які вижили. Проведено визначення факторів ризику, які достовірно асоціюються з розвитком летальних випадків у новонароджених з ВШК. Для ідентифікації факторів, що достовірно асоціюються з розвитком ВШК у передчасно народжених, проведено простий логістичний регресійний аналіз, отримані дані стали грунтовним інструментом для розроблення прогностичної моделі з використанням множинного логістичного аналізу та подальшим оцінюванням операційних характеристик за допомогою пакету прикладних програм STATA 11.0.Результати дослідження. Передчасно народжені діти з ВШК, перебіг захворювання у яких завершився летальним випадком, мали значно менший гестаційний вік (р=0,001) та масу тіла при народженні (р=0,003), ніж передчасно народжені, які вижили. При проведенні простого регресійного аналізу виявлена наявність асоціацій між виникненням летального випадку та ГВ (ВШ=0,66; р=0,01); інтубацією трахеї (ВШ 0,4; р=0,055); введенням сурфактанту у пологовій залі (ВШ 0,16; р=0,025); сепсисом (ВШ 3,2; р=0,027), важким РДС (ВШ 8,1; р=0,001), набутим інфікуванням, про що свідчить зв’язок з рівнем СРБ (ВШ 2,45; р=0,072), кількістю лейкоцитів (ВШ 1,1; р=0,01) та тромбоцитів (ВШ 0,99; р=0,007) на 6 добу життя.Побудована прогностична модель розвитку летальних випадків, у яку включено наступні змінні: інтубацію під час реанімації, важкий РДС, кількість лейкоцитів (х109/л) та тромбоцитів (х109/л) на 6 добу життя, має чутливість – 71,4 %, специфічність – 100,0 %, позитивне предиктивне значення – 100 %, негативне предиктивне значення – 76 % та площу під ROC-кривою – 0,9373.Висновки. Прогностична модель розвитку летальних наслідків у новонароджених з ВШК, яка включає: інтубацію під час проведення реанімаційних заходів (β=-4,16), наявність у дитини важкого РДС (β=4,4), рівень тромбоцитів (β=-0,02) та рівень лейкоцитів (β=0,11) на 6 добу після народження має високі операційні характеристики, що дозволяє рекомендувати до використання дану модель в практичній неонатології.