Актуальність. У статті проаналізовано стратегічні напрямки інтенсивної терапії гострого тяжкого панкреатиту. Метою даної роботи є визначення пріоритетних напрямків інтенсивної терапії та хірургії у хворих з гострим панкреатитом (ГП) для запобігання системним ускладненням захворювання, інфікуванню при розвитку некрозу підшлункової залози та парапанкреатичного простору. Матеріали та методи. Обстежені 32 хворі (10 жінок і 22 чоловіки), які надійшли у Львівську обласну клінічну лікарню з діагнозом тяжкого гострого панкреатиту з 2014 по 2017 рік. Причиною гострого панкреатиту у 18 пацієнтів були жовчнокам’яна хвороба і мікролітіаз, у 12 хворих — зловживання алкоголем, а у 2 пацієнтів було діагностовано ідіопатичний панкреатит. Результати. Показана доцільність проведення інфузійної терапії, враховуючи термін хвороби. Операційні втручання виконували не раніше другого-третього тижня захворювання, найчастішого терміну інфікування некротичних вогнищ і демаркації ділянок некрозу. При можливості перевагу надавали міні-інвазивним методам дренування ділянок деструкції. Усі антипротеазні препарати не повною мірою довели свою ефективність. Показаннями до початку антибактеріальної терапії є зростання рівня С-реактивного білка та прокальцитоніну. Висновки. Лікування хворих з ГП вимагає мультидисциплінарного підходу з залученням анестезіологів, хірургів, бактеріологів, радіологів та інших спеціалістів, рішення кожного з них повинно бути пріоритетним на певному етапі лікування хворих.