Структура капіталу багатонаціональних корпорацій (БНП) є складним і багатовимірним явищем, яке суттєво впливає на їхню операційну ефективність і процеси ухвалення фінансових рішень. У роботі досліджені різноманітні фактори, які впливають на рішення щодо капітальної структури, з акцентом на взаємодію внутрішніх чинників і ринкових умов. Завдяки всебічному аналізові існуючих теорій і емпіричних досліджень, автори виявляють ключові детермінанти, такі як прибутковість, податкові аспекти, бізнес-ризики, можливості зростання, агентські витрати й добробут акціонерів.У світлі цих висновків автори пропонують новий показник, показник сигнальної структури капіталу, що покликаний удосконалити аналіз капітальної структури, відображаючи реальні рішення, які ухвалюють інсайдери самих БНП. Запропоноване співвідношення дозволяє більш точно оцінити, як БНП обирають фінансові стратегії у відповідь на різноманітні внутрішні й зовнішні фактори. Зосереджуючись на намірах і відповідних ухвалених рішеннях, цей підхід забезпечує цінні інсайти щодо труднощів управління капітальною структурою.Результати дослідження підкреслюють важливість досягнення оптимального балансу між борговим фінансуванням і власним капіталом, що може підвищити загальну продуктивність, зменшити вартість капіталу та покращити управління ризиками. Використання цього нового показника допоможе БНП краще адаптувати свої стратегії до динамічних ринкових умов.У дослідженні також переглянуто усталені теорії структури капіталу, зокрема представлено докази значної зміни парадигми серед нефінансових корпорацій США. Результати вказують на перехід до альтернативних стратегій фінансування, що кидають виклик традиційним підходам до боргу, власного капіталу та розподілу дивідендів. Аналізуючи ці нові практики, дослідження пропонує цінні висновки щодо того, як корпорації використовують алокацію капіталу для керування власним відновленням і досягнення довгострокового сталого зростання.