The study had investigated changes in total blood analysis of patients with rheumatoid arthritis and arterial hypertension, which were divided into three groups depending on the severity of rheumatoid arthritis, and thus, had undergone the three different kinds of medical therapy. The first therapy group received methotrexate 7.5 mg per week, the second one – methotrexate 7.5 mg per week in addition within fliximab 3 mg/kg according to the scheme and the third – methotrexate from 15 to 22.5 mg per week. It was found that the most clear symptoms of inflammatory reaction were registered among patients of the third group. The main features of the formation of the inflammatory response in cases of rheumatoid arthritis and arterial hypertension comorbidity were: ESR increase, Increase in the total number of white blood cells, including stab and segmented ones, reduced lymphocytes and monocytes. The treatment had resulted in a decrease in the intensity of the inflammatory response, which had the most positive dynamics among patients of the first group. The patients in the second and third groups had maintained the high levels of lymphocytes, which is probably a consequence of the sustained sensitization and may be a sign of an autoimmune process.

В работе были изучены изменения в гемограмме у пациентов с ревматоидным артритом и артериальной гипертензией, которые были разделены на три группы в зависимости от тяжести ревматоидного артрита, под влиянием трех видов медикаментозной терапии. Первая группа получала лечение метотрексатом 7,5 мг в неделю, вторая – метотрексат 7,5 мг в неделю и инфликсимаб 3 мг/кг по схеме, третья – метотрексат от 15 до 22,5 мг в неделю. Установлено, что проявления воспалительной реакции с наибольшей отчетливостью регистрировались у лиц третьей группы. Основными признаками формирования воспалительного ответа при коморбидности ревматоидного артрита и артериальной гипертензии были: повышение скорости оседания эритроцитов, повышение общего количества лейкоцитов, в том числе палочкоядерных и сегментоядерных, снижение уровней лимфоцитов и моноцитов. Проведенное лечение привело к уменьшению интенсивности воспалительной реакции, наиболее выраженные положительные сдвиги были отмечены у пациентов первой группы. Во второй и третьей группах пациентов сохранялись высокие показатели содержания лимфоцитов, что, вероятно, является следствием устойчивой сенсибилизации организма и может быть признаком аутоиммунного процесса.

В роботі вивчено зміни гемограми у пацієнтів з ревматоїдним артритом та артеріальною гіпертензією, що були розподілені на три групи залежно від тяжкості ревматоїдного артриту та залежно від призначеної схеми медикаментозної терапії. Перша група отримувала метотрексат у дозі 7,5 мг на тиждень, друга – метотрексат 7,5 мг на тиждень та інфліксімаб 3 мг/кг за схемою, третя – метотрексат у дозі від 15 до 22,5 мг на тиждень. Встановлено, що найбільш виражена запальна реакція була зареєстрована у осіб третьої групи. Основними ознаками формування запальної відповіді при коморбідності ревматоїдного артриту та артеріальної гіпертензії були: підвищення швидкості осідання еритроцитів, загальної кількості лейкоцитів, в тому числі паличкоядерних та сегментоядерних, зниження рівнів лимфоцитів і моноцитів. Проведене лікування зумовило зменшення інтенсивності запальної реакції, що мала найбільш виражену позитивну динаміку у осіб першої групі. В другій та третій групах пацієнтів зберігалися високі показники вмісту лімфоцитів, що, ймовірно, є наслідком стійкої сенсибілізації організму та може бути ознакою аутоімунного процесу.