Держава, використовуючи механізм правового регулювання, упорядковує різні сфери життєдіяльності суспільства, гарантує реалізацію прав і законних інтересів усім учасникам правовідносин. Нормативна регламентація створена задля введення суспільних відносин у рамки законності, забезпечення їх стабільності, в той час, як індивідуальне регулювання передбачає врахування конкретних обставин, своєрідності кожної юридичної ситуації. Будівельна галузь є однією з провідних галузей економіки України, що об’єднує діяльність загальнобудівельних і спеціалізованих організацій, а її продукція забезпечує функціонування інших галузей економіки відповідно до потреб та інтересів суспільства і держави. Порядок здійснення будівельної діяльності врегульовується господарським законодавством, що включає в себе нормативно-правові акти та нормативні документи (технічні норми) в галузі будівництва та промисловості будівельних матеріалів. В той же час, ефективне правове регулювання будівельної діяльності суб’єктів господарювання передбачає застосування поряд з нормами господарського права також норми інших галузей права, а саме цивільного, трудового, адміністративного, кримінального права. Крім того, відбуваються зміни в будівельному законодавстві у напряму наближення українського законодавства до законодавства ЄС щодо якості будівельних робіт, оновлення стандартів, що застосовуються у будівництві, спрощення дозвільного принципу ведення будівельної діяльності на засадах здорової конкуренції в умовах вільної ринкової економіки тощо. Внаслідок вищезазначених процесів, у великому масиві будівельного законодавства утворюються як колізії, так і прогалини, що в цілому призводить до порушення системності правового регулювання та зниження його ефективності.