Острая кровопотеря – патологический процесс, часто встречающийся в практике врача судебно-медицинского эксперта. Большое количество крови, обнаруженное в полостях и внутренних органах трупа, не является определяющим для установления темпа кровопотери, ее кратности, а также определения продолжительности терминального процесса.Цель работы. Исследование кровопотери гистологическими методами с целью установления объема потерянной крови.Материалы и методы исследования. Судебно-гистологическое исследование проводилось в 30 случаях по поводу смерти от острой кровопотери с различным объемом потерянной крови (от 400 до 3000 мл), установленным при судебно-медицинском исследовании трупа.Результаты исследования. При микроскопическом изучении внутренних органов умерших с разной степенью кровопотери обнаружены признаки расстройства кровообращения, повышение проницаемости сосудистой стенки, дегенеративных изменений внутренних органов, указывающие на гипоксию.Выводы. Проведенный корреляционный анализ не установил связи между обнаруженными изменениями в исследуемых органах и количеством потерянной крови. Классическая методика гистологического исследования биологических тканей человека устанавливает лишь факт наличия кровопотери.

Acute hemorrhage is a pathological process, often found in the practice of a forensic doctor. A large amount of blood found in the cavities and internal organs of a corpse is not decisive for establishing the rate of blood loss, its multiplicity, as well as determining the duration of the terminal process.Aim of the work. The study of blood loss by histological methods in order to establish the volume of lost blood.Materials and methods. A forensic histological study was carried out in 30 cases of death from acute blood loss with various volumes of bleeding (from 400 ml to 3000 ml), established during a forensic medical examination of a corpse.Results. Microscopic examination of the internal organs of the dead with varying degrees of blood loss revealed signs of circulatory disorders, increased permeability of the vascular wall, degenerative changes in the internal organs, indicate hypoxia.Conclusions. Our correlation analysis did not establish a connection between the changes we detected in the organs that we was studied and the amount of blood lost. The classical methodology of histological examination of human biological tissues establishes only the fact of the presence of blood loss.

Гостра крововтрата – патологічний процес, що часто зустрічається в практиці лікаря судово-медичного експерта. Велика кількість крові, виявлена в порожнинах і внутрішніх органах трупа, не є визначальною для встановлення темпу крововтрати, її кратності, а також визначення тривалості термінального процесу.Мета роботи. Дослідження крововтрати гістологічними методами з метою встановлення об’єму втраченої крові.Матеріали та методи дослідження. Судово-гістологічне дослідження проводилося в 30 випадках з приводу смерті від гострої крововтрати з різним об’ємом втраченої крові (від 400 до 3000 мл), встановленим при судово-медичному дослідженні трупа.Результати дослідження. При мікроскопічному вивченні внутрішніх органів померлих з різним ступенем крововтрати виявлені ознаки розладу кровообігу, підвищення проникливості судинної стінки, дегенеративних змін внутрішніх органів, що вказують на гіпоксію.Висновки. Проведений кореляційний аналіз не встановив зв’язку між виявленими змінами в досліджуваних органах і кількістю втраченої крові. Класична методика гістологічного дослідження біологічних тканин людини встановлює лише факт наявності крововтрати.