Забезпечення населення екологічно чистими продуктами харчування, багатим протеїном, має велике значення. Однією з культур, яка може відіграти вагому роль у вирішенні цієї проблеми, є горох овочевий. Задля підвищення і забезпечення стабільності врожаїв сільськогосподарських культур, в тому числі гороху овочевого, у системі агротехнічних та організаційних заходів провідне місце належить сортовому насінню, через яке реалізується потенціальні можливості сорту, за сівби низькоякісним насінням продуктивний сорт дає низький врожай. У статті наведено результати досліджень щодо наростання надземної маси рослин, листкової поверхні, фотосинтетичного потенціалу посіву, чистої продуктивності, загального і активного симбіотичного потенціалу, елементів структури врожаю, урожайності та якості насіння залежно від досліджуваних факторів. Визначено кореляційні зв’язки між цими показниками та врожайністю. Встановлено, що найвищі показники площі листкової поверхні на початку формування бобів були отримані у сортів гороху овочевого Шервуд – 53,04 тис. м2, Сіенна – 50,74, Глоріверт – 47,94, Вінко – 44,23, Вівадо – 44,28, АмалфіІ – 42,42, тоді як у контрольного сорту Лущильний – 42,49 тис. м2 найменша площа листків була у сорту Амалфі – 42,42 тис. м2. Фотосинтетичний потенціал рослин гороху овочевого набував максимального значення в кінці фази цвітіння. За сортами він зростав від Вінко до Шервуд. За варіантами строків сівби залежно від температури ґрунту на глибині загортання насіння кращим був за досягнення температури 4…6°С. Аналогічна закономірність спостерігалася і за площею листя у сортів. Вона зростала від Гермеса до Селена, а серед варіантів строків сівби − за досягнення температури ґрунту на глибині загортання насіння 4…6°С.