The tasks in this article were to study the actual practices of personnel audits in Ukrainian organizations (companies) with identifying their shortcomings and developing recommendations based on them for HR departments and managers in the organization. As a tool for collecting information, a sociological survey was conducted using questionnaires from experts (mainly executives and key personnel in management and personnel management) from March to April 2019. According to the analyzed experts' answers, it was revealed that the practice of the personnel audit is gaining more and more "popularity" in domestic organizations, and staff audit becomes the necessary part of the development and the choice of their strategies in organizations. A large variety of directions, tasks, and indicators used to the personnel audit were recorded, as well as the results of the audit work carried out by management in accordance with the needs and objectives of the organization's development and the personnel management therein. The following main disadvantages were identified in the practices of personnel audits in Ukrainian organizations that were implemented: full ignorance in some of them of knowledge about the nature and purpose of the personnel audit; different understanding of the essence of the personnel audit, his individual interpretation in organizations depending on their own goals; the belief in some organizations that personnel audits are not a necessary practice; incomplete use of all personnel audit capabilities; the use of the personnel audits to address only a few practical tasks with "ignoring" its diverse capabilities; the presence of a significant proportion of organizations in which personnel audits are carried out every 5 years or at all on demand; ack of practical application of the personnel audit to improve the personnel management effectiveness; application of a limited range of indicators during its conduct; insignificant use of indicators such as: the remuneration efficiency, the use of working time and its losses, social aspects of work, the work of the service personnel; a small percentage of the application of the approach of compliance during the conduct, etc. Based on the revealed shortcomings, the authors created recommendations for HR departments and managers in companies to improve the practice of introducing personnel audits in Ukrainian organizations, concluding that it is necessary to introduce practices of personnel audits for each modern organization and the positive prospects for its dissemination in Ukraine. The practical significance of the article is the possibility of using the processed results of sociological research in the following areas: dissemination of the personnel audit experience, improvement of its planning, implementation and use of opportunities and results in Ukrainian organizations in order to improve the personnel management efficiency.

Задачами данной статьи было изучение реальных практик аудита персонала в украинских организациях / компаниях с выявлением недостатков и разработкой на их основе рекомендаций для представителей HR-служб и руководителей организаций. В качестве инструмента сбора информации использовалось социологическое исследование с анкетированием экспертов (в основном руководителей и ключевых специалистов в области управления и управления персоналом) в марте-апреле 2019 по проанализированным ответам экспертов выявлено, что практики аудита персонала набирают все большую популярность в отечественных организациях, а аудит персонала становится необходимой частью развития организаций и выбора их стратегий. Было зафиксировано большое разнообразие направлений, задач и используемых показателей для проведению аудита персонала, а также осуществленных мероприятий по результатам аудиторских проверок, которые избирались руководством в соответствии с потребностями и целями развития организации и управления персоналом в ней. Выявлены следующие основные недостатки внедренных практик аудита персонала в украинских организациях: полная неосведомленность в некоторых из них знаний о сущности и цели аудита персонала; разное понимание сущности аудита персонала, его индивидуальная интерпретация в организациях в зависимости от собственных целей; убежденность в некоторых организациях, что аудит персонала не является необходимой практикой; неполное использование всех возможностей аудита персонала; использование аудита персонала для решения лишь отдельных практических задач с «игнорированием» его разноплановых возможностей; наличие значительной доли организаций, в которых аудит персонала проводят каждые 5 лет или вообще по необходимости отсутствие практического применения аудита персонала для повышения эффективности управления персоналом; применение ограниченного круга показателей при его проведении; незначительное использование показателей эффективности вознаграждений, использование рабочего времени и его потерь, социальных аспектов трудовой деятельности, работы службы персонала; небольшой процент применения подхода соответствия при проведении и тому подобное. На основе выявленных недостатков авторами статьи были созданы рекомендации для представителей HR-служб и руководителей организаций по совершенствованию практик внедрения аудита персонала в украинских организациях, сделан вывод о необходимости введения практик аудита персонала для каждой современной организации и положительные перспективы ее распространения в Украине. Практическая значимость статьи заключается в возможности использования обработанных результатов социологического исследования при распространении практик аудита персонала, совершенствования его планирования, проведения и использования возможностей и результатов в украинских организациях с целью повышения эффективности управления персоналом.

Завданнями даної статті було вивчення реальних практик аудиту персоналу в українських організаціях/компаніях з виявленням їх недоліків та розробленням на їх основі рекомендацій для представників HR–служб та керівників організацій. Як інструмент збирання інформації використовувалось соціологічне дослідження з анкетуванням експертів (в основному керівників та ключових фахівців у сфері управління та управління персоналом) у березні-квітні 2019 р. За проаналізованими відповідями експертів виявлено, що практики аудиту персоналу набирають усе більшої популярності у вітчизняних організаціях, а аудит персоналу стає необхідною частиною розвитку організацій та вибору їх стратегій. Було зафіксовано велике різноманіття напрямків, завдань та використовуваних показників для проведення аудиту персоналу, а також здійснених заходів за результатами аудиторських перевірок, які обирались керівництвом відповідно до потреб та цілей розвитку організації та управління персоналом у ній. Виявлено такі основні недоліки впроваджених практик аудиту персоналу в українських організаціях: повна необізнаність в деяких з них знань щодо сутності та мети аудиту персоналу; різне розуміння сутності аудиту персоналу, його індивідуальна інтерпретація в організаціях залежно від власних цілей; переконаність в деяких організаціях, що аудит персоналу не є необхідною практикою; неповне використання усіх можливостей аудиту персоналу; використання аудиту персоналу для вирішення лише окремих практичних завдань з «ігноруванням» його різнопланових можливостей; наявність значної частки організацій, в котрих аудит персоналу проводять кожні 5 років або взагалі за потребою; відсутність практичного застосування аудиту персоналу для підвищення ефективності управління персоналом; застосування обмеженого кола показників при його проведенні; незначне використання показників ефективності винагород, використання робочого часу та його втрат, соціальних аспектів трудової діяльності, роботи служби персоналу; невеликий відсоток застосування підходу відповідності при проведенні тощо. На основі виявлених недоліків авторами статті були створені рекомендації для представників HR–служб та керівників організацій по удосконаленню практик впровадження аудиту персоналу в українських організаціях, зроблено висновок про необхідність введення практик аудиту персоналу для кожної сучасної організації та позитивні перспективи її розповсюдження в Україні. Практична значущість статті полягає у можливості використання оброблених результатів соціологічного дослідження при поширенні практик аудиту персоналу, вдосконалення його планування, проведення та використання можливостей і результатів в українських організаціях з метою підвищення ефективності управління персоналом.