У статті розглянуто питання емоційних проблем та невротичних станів у подружніх парах і їх впливу на порушення сімейного функціонування при адюльтері. Установлено депресивне реагування в усіх кризових групах. У групі з адюльтером виявлено почуття провини, ранкове пробудження, знижений настрій, психічна тривога, обсесивні та компульсивні розлади; у жінок – знижений настрій, почуття провини, труднощі під час засинання, безсоння, збудження, психічна тривога, соматичні порушення шлунково-кишкового трак­ту, загальносоматичні симптоми, іпохондричні розлади. Зі свого боку, у чоло­віків без адюльтеру діагнастовано безсоння, ранкове пробудження, загальмо­ваність мислення, збудження, психічну та соматичну тривогу, розлади сексу­альної сфери, іпохондричні розлади, обсесивні й компульсивні розлади. У жі­нок простежено знижений настрій, почуття провини, труднощі під час заси­нан­ня, безсоння, збудження, психічну та соматичну тривогу, порушення шлунково-кишкового тракту, загальносоматичні симптоми, розлади сексуальної сфери, іпохондричні розлади. У групі з адюльтером тривожний розлад відповідав легкому та середньому ступеням виражності, у групі без адюльтеру – середньому й тяжкому. Указано, що чоловіки та жінки обох кризових груп «приховували» симптоми тривоги. За ступенем виражності серед досліджених з адюльтером переважали «психічні» симптоми тривоги над «соматичними», у групі без адюльтеру «соматичний» радикал тривоги переважав над «психічним». Зі свого боку, психоемоційна сфера респондентів з анамнезом адюльтеру «не усвідомлювала та заперечувала» наявність психологічного конфлікту в родині. У досліджених без адюльтеру виявлено схильність до сприйняття широкого кола ситуацій як загрозливих для власної самоповаги. Аналіз невротичних станів виявив тривожні, астенічні й істеричні симп­томи, що вказує на конверсійне нозогенне психологічного реагування, а також депресивно-фобічні та вегетативні прояви в групі досліджених з адюльтером. Зі свого боку, у групі без адюльтеру встановлено тривожно-фобічні прояви в рам­ках астенічного реагування, вегетативні прояви конверсії, виснаження, астено-депресивні й іпохондричні прояви. Відокремлено значущі симптоми як мішені психотерапевтичної роботи. Зазначено, що перспективним подальшим дослі­дженням у цьому напрямі є наукове обґрунтування й розробка заходів специ­фічної допомоги у вигляді сімейного консультування порушень життєдіяльно­сті в родині при адюльтері.