Мета роботи — встановити можливі причини неефективності алергенспецифічної імунотерапії (АСІТ) пилковими алергенами (бур’янів) у дітей із сезонним алергічним ринітом і/або бронхіальною астмою на підставі вивчення гіперчутливості до алергенів, аналізу анамнестичних даних. Матеріали та методи. Проведено алерготестування 192 дітей. 52 пацієнтам проведене анамнестичне опитування з акцентом на перехресну алергію та супутню патологію верхніх дихальних шляхів, а також на ефективність АСІТ. Статистична обробка результатів проведена в програмі Statistica for Windows 6.0. Результати. Серед хворих на поліноз переважала гіперчутливість до амброзії (56 %), циклахени (46 %) та соняшника (58 %). До злакових рослин (райграс, грястиця, вівсяниця) чутливі 10—20 % пацієнтів. 23 % дітей мають сенсибілізацію до 5 та більше алергенів (в середньому до 3,3 ± 0,4). 52 % дітей мають супутню харчову алергію, 15 % — синдром оральної алергії, третина дітей — аденоїдні вегетації, гіпертрофію глоткових мигдалин, у 13 % алергічний риніт ускладнювався синуситом. Незадовільний клінічний ефект АСІТ пилковими алергенами асоціювався з наявністю поєднаної пилково-грибкової сенсибілізації, перехресної харчової та пилкової алергії, із сенсибілізацією до 4 та більше пилкових алергенів, з полівалентною алергією, а також спостерігався при поєднанні алергічного риніту із синуситом (р < 0,05). Висновки. Перед початком АСІТ дітям із полінозами необхідно визначити групу ризику стосовно можливої неефективності цього методу терапії та рекомендувати їм визначення специфічних імуноглобулінів класу Е до мажорних та мінорних алергенів для прогнозування ефективності АСІТ.