Стаття присвячена аналізу спогадів Володимира Галана (1893-1978) в якості джерела з історії Галицької армії 1918-1920 рр., її участі у визвольній боротьбі та причинах невдач. Увага звертається на особистісний контекст формування мемуарних свідчень, з’ясовується ступінь їх об’єктивності, важливість наведеного фактичного матеріалу, корисність цієї інформації для відображення державотворчих процесів доби Української революції. Наголошено, що активне залучення спогадів сприятиме формуванню доволі об’єктивної картини перебігу історичних подій, активізуватиме вивчення державотворчих процесів початку ХХ ст. вітчизняною історіографією.