Несмотря на разнообразие мнений и взглядов относительно факторов риска формирования гепатобилиарной патологии у детей, в последние годы все больше исследователей акцентируют внимание на влияние загрязненной окружающей среды. Соответственно, раннее выявление функциональных расстройств гепатобилиарной системы, ассоциированных с неблагоприятным воздействием химических факторов окружающей среды, позволит предупредить формирование тяжелой соматической патологии в будущем. Цель исследования — повышение эффективности диагностики гепатобилиарных расстройств у детей, ассоциированных с неблагоприятным воздействием химических факторов окружающей среды, на основании изучения функционального состояния печени и маркеров ее раннего повреждения. Материал и методы. Обследовано 160 детей из экологически неблагоприятных регионов, из них 30 детей с функциональными расстройствами желчного пузыря и 130 лиц без функциональных расстройств желчного пузыря. Для оценки функционального состояния печени проведено определение активности трансаминаз, щелочной фосфатазы, гаммаглутамилтрансферазы, сорбитолдегидрогеназы и аргиназы сыворотки крови. Результаты. У детей, которые с рождения проживают в экологически загрязненных регионах, наблюдалась высокая частота гепатоцеллюлярной дисфункции. В целом влияние неблагоприятных экологических факторов на детский организм в 12,6 раза увеличивал шансы повышения активности сорбитолдегидрогеназы (ОШ = 12,6; 95% ДИ 3,7–42,6; р <0,0001), в 5,0 раз — повышение активности гаммаглутамилтрансферазы (ОШ = 5,0; 95% ДИ 2,8–9,1; р = 0) и в 5,7 раза увеличивал шансы снижения аргиназы (ОШ = 5,7; 95% ДИ 2,9–11, 3 р <0,0001). Вывод. Наиболее информативными маркерами для диагностики ранних гепатобилиарных нарушений, обусловленных токсическим воздействием ксенобиотиков на детский организм, были повышение активности сорбитолдегидрогеназы, гаммаглутамилтрансферазы и снижение детоксикационной функции печени по активности аргиназы.

Despite the diversity of opinions and views regarding risk factors for the formation of hepatobiliary pathology in children, currently, many researchers have focused on the negative effects of environmental factors. Accordingly, early detection of functional disorders of the hepatobiliary system associated with the adverse effects of environmental xenobiotics will prevent the formation of severe somatic pathology in the future. The aim of the study is to improve the efficiency of diagnosis of hepatobiliary disorders in children associated with the adverse effects of environmental xenobiotics, based on the study of the functional state of the liver and markers of its early damage. Material and methods. We examined 160 children from ecologically unfavorable regions, including 30 children with functional gallbladder disorders and 130 subjects without functional gallbladder disorders. The levels of transaminases, alkaline phosphatase, gamaglutamil transferase, sorbitol dehydrogenase and arginase in blood serum were determined to study the functional state of the liver. Results. Children exposed to environmental contaminants have a high incidence of hepatobiliary dysfunction. In general, the influence of environmental factors on the children's health significantly increased the risk of sorbitol dehydrogenase elevating in 12.6 times (OS = 12.6; 95% CI 3.7–42.6; p <0.0001), the risk of gamaglutamil transferase elevating — in 5.0 times (OR = 5.0; 95% CI 2.8–9.1; p = 0) and the risk of decreased arginase level in 5.7 times (OR = 5.7; 95% CI 2.9–11,3 p <0.0001). Conclusion. The most informative markers for the diagnosis of early hepatobiliary disorders caused by environmental contaminants in children were increased sorbitol dehydrogenase, gamaglutamil transferase levels, and decreased liver detoxification function by a low level of arginase.

Незважаючи на розмаїття думок та поглядів щодо факторів ризику формування гепатобіліарної патології у дітей, в останні роки все більше дослідників акцентують увагу на вплив забрудненого довкілля. Відповідно, раннє виявлення функціональних розладів гепатобіліарної системи, асоційованих із несприятливою дією хімічних факторів навколишнього середовища, дозволить запобігти формуванню тяжкої соматичної патології в майбутньому. Мета роботи — підвищення ефективності діагностики гепатобіліарних розладів у дітей, асоційованих з несприятливою дією хімічних факторів навколишнього середовища, на основі вивчення функціонального стану печінки та маркерів її раннього ушкодження. Матеріал і методи. Обстежено 160 дітей з екологічно несприятливих регіонів, із них 30 дітей із функціональними розладами жовчного міхура та 130 осіб без функціональних розладів жовчного міхура. Для оцінки функціонального стану печінки проведено визначення активності трансаміназ, лужної фосфатази, гаммаглутамілтрансферази, сорбітолдегідрогенази та аргінази сироватки крові. Результати. У дітей, які з народження проживають в екологічно забруднених регіонах, спостерігалася висока частота гепатоцелюлярної дисфункції. Загалом вплив несприятливих екологічних факторів на дитячий організм у 12,6 раза збільшував шанси підвищення активності сорбітолдегідрогенази (ВШ=12,6; 95% ДІ 3,7–42,6; р<0,0001), в 5,0 раза — підвищення активності гаммаглутамілтрансферази (ВШ=5,0; 95% ДІ 2,8–9,1; р=0) та у 5,7 раза збільшував шанси зниження аргінази (ВШ=5,7; 95% ДІ 2,9-11,3; р<0,0001). Висновок. Найбільш інформативними маркерами для діагностики ранніх гепатобіліарних порушень, зумовлених токсичним впливом ксенобіотиків на дитячий організм, були підвищення активності сорбітолдегідрогенази, гаммаглутамілтрансферази та зниження детоксикаційної функції печінки за активністю аргінази.