У статті акцентовано на необхідності проведення освітніх реформ для забезпечення якісної освіти, важливості зміни управлінської складової з поступовим переходом від державного управління до державно-громадського, залучення місцевої громади до підтримки освітніх реформ. Проаналізовано розуміння керівниками навчальних закладів необхідності впровадження освітніх реформ, їх своєчасності, теоретико-методологічного обґрунтування реформування освітніх інституцій, ставлення до задекларованих процесів реформування за паритетним поділенням повноважень між державою і місцевою громадою. Доведено, що практичні результати освітніх реформ, зокрема в закладах загальної середньої освіти залежать від управлінських компетенцій керівників цих закладів, які включають знання з питань теоретичної рефлексії досвіду про освіту, управління, виховання; з питань філософсько-антропологічного обґрунтування коеволюції освітніх інституцій і сучасного суспільства; культурологічних аспектів; синергетичних процесів; міждисциплінарного підходу; національної культури і інтеграційних процесів в освіті; входження до європейського освітнього простору. У висновках за результатами проведеного експерименту підсумовано, що є причинами неякісної освіти, серед яких: непрофесійність наукових і науково-педагогічних працівників; слабке матеріально-технічне оснащення; відсутність сучасних компьютерів; незацікавленість учнів і студентів у навчанні; перевантаження учнів і педагогів; відсутність варіантів для індивідуальної освітньої траєкторіїґ; відсутність перспектив подальшого гідного працевлаштуванн та запропоновано шляхи для задіяння ефективних механізмів з питань підвищення якості освіти на курсах підвищення кваліфікації в регіональних інститутах післядипломної педагогічної освіти.