У роботі проведено аналіз результатів впливу ключових питань діагностики та інтенсивної терапії сепсису, що базуються на положеннях «Міжнародних настанов з інтенсивної терапії тяжкого сепсису і септичного шоку — 2012», доповнених локальною внутрішньопросвітною реоксигенацією перфтораном, на перебіг септичного процесу і вираженість енцефалопатії в структурі поліорганної недостатності. Висновки базувалися на підставі динаміки кількісних характеристик фізіологічного патерну CI-DO2-VO2; pH інтрамукозного; шкал GCS, APACHE II, SOFA; показників синдрому системної запальної відповіді, концентрації цитокінів (TNFα, IL-1, ­IL-4, IFNα), імуноглобулінів (IgA, IgM, IgG). Відновлення показників фізіологічного патерну DO2-VO2 до наднормальних значень до 3-ї доби сприяло поліпшенню загальної та регіональної оксигенації; швидкому оборотному розвитку церебральної недостатності: кількість балів становила 13,83 і коливалась клінічно між помірним оглушенням і ясною свідомістю; реєструвалась відсутність проявів SIRS; вірогідному зниженню концентрацій прозапальних цитокінів і відновленню їх рівноваги з протизапальним IL-4. Відсутність фази повторного погіршення стану хворих асоціювалася з обмеженням гострого медіатозу, подальшим регресом проявів гастроінтестинальної недостатності. Запобігання шлунково-кишковим кровотечам свідчить про прискорення репаративної регенерації ентероцитів під впливом перфторану. Початково передбачувана летальність за сумою балів шкали APACHE II становила 51 %, істинна летальність — 25 %, локальна реоксигенація перфтораном призвела до зниження летальності на 26 %.