У статті висвітлене питання дослідження важливості людського фактору, як головного елемента в підготовці авіаційного персоналу, та його вплив на ефективне, безпечне, використання повітряного простору. Від особистої концентрації уваги, комплексного застосування знань та умінь кожного фахівця підрозділу залежить успішне виконання поставленої задачі. Необхідність розуміння ролі впливу людського фактору на кінцевий результат у функціонуванні ергатичних систем, особливо в умовах ведення бойових дій, набирає актуального значення. Предметом дослідження є залежність між професійними якостями, особистими якостями, людським фактором в системі підготовки авіаційного персоналу. Дослідження спрямоване на визначення критичних значень цих якостей, що дозволяє визначити напрямки підвищення ефективності використання повітряного простору та безпеки польотів. Проведено аналіз моделей SHELL, модель“швейцарського сиру”, теорії “доміно” та показані їх основні переваги та недоліки. Запропонована інтегрована модель дослідження людського фактору в аеронавігаційній системі, яка дозволяє розширити можливості оцінки умов, факторів, що впливають на особливості зміни його стану.