Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) — найчастіша форма ендокринопатії, що зустрічається в 5–10 % жінок репродуктивного віку і становить до 80 % від усіх форм гіперандрогенії. Мета дослідження — вивчити функціональний стан осі «гіпофіз — гонади» у жінок із СПКЯ. Матеріал і методи. Під спостереженням амбулаторно в період з вересня 2015 до липня 2016 року обстежено 120 пацієнток фертильного віку із СПКЯ. Пацієнтки були розподілені на групу з первинним безпліддям (94 випадки) і групу хворих із вторинним безпліддям (26 випадків). Середній вік хворих становив 25,5 ± 4,3 року. Тривалість захворювання перебувала в межах від 7 місяців до 9 років. 20 здорових жінок відповідного віку становили групу контролю. Усім хворим виконувався комплекс досліджень, що містив загальноклінічні, біохімічні (глюкоза крові, тест толерантності до глюкози), гормональні, ультразвукове дослідження матки та яєчників (трансабдомінально і трансвагінально) на 14-й день циклу з фолікулометрією в динаміці, а також магнітно-резонансна томографія турецького сідла і анкетування пацієнтів. Результати. У групі пацієнток із первинним безпліддям відзначалося вірогідне зниження рівнів як гіпофізарних, так і оваріальних гормонів на тлі гіперандрогенії та гіперпролактинемії. Порівняно з групою контролю на 14-й день циклу були вірогідно знижені рівні лютеїнізуючого, фолікулостимулюючого гормонів, а також естрадіолу, прогестерону, тоді як показники вільного тестостерону, дегідроепіандростерону були підвищені. У другій групі пацієнток також було виявлено вірогідне зниження рівнів гіпофізарних гормонів на тлі гіпер­андрогенії і гіперпролактинемії, тоді як оваріальна функція перебувала в межах норми. Порівняно з групою контролю на 14-й день циклу були вірогідно знижені рівні лютеїнізуючого, фолікулостимулюючого гормонів, при цьому показники вільного тестостерону, дегідроепіандростерону й антимюллерова гормона були підвищені. Нейровізуалізація гіпофіза в пацієнток із СПКЯ виявила у багатьох випадках гіперплазію гіпофіза, а також синдром порожнього турецького сідла та мікроаденоми гіпофіза. Висновки. У групі пацієнток із первинним безпліддям відзначалося вірогідне зниження рівнів як гіпофізарних, так і оваріальних гормонів на тлі гіперандрогенії і гіперпролактинемії. У групі пацієнток із вторинним безпліддям також виявлено вірогідне зниження показників гіпофізарних гормонів на тлі гіперандрогенії і гіперпролактинемії, однак оваріальна функція перебувала в межах норми. В обох групах хворих відзначалася гіпогонадотропінемія, що поєднувалася з помірною гіперпролактинемією і гіперандрогенією.