Обґрунтовано, що сільські території виступають основним ареалом концентрації лісоресурсних благ в Україні, а це дає підстави розглядати лісові ресурси одним з основних чинників прискорення темпів соціально-економічного піднесення сільської поселенської мережі. Доведено, що збройна російська агресія призвела до руйнації цілісних майнових комплексів промислових виробництв на тимчасово окупованих територіях України, що підвищило вагомість лісових ресурсів для забезпечення господарської самодостатності національної економіки і зміцнення обороноздатності країни. Встановлено, що реалізація декількох етапів реформування системи управління лісовими ресурсами в Україні вимагає удосконалення системи фіскального регулювання розширеного відтворення та господарського освоєння лісоресурсного потенціалу через підвищення частки відрахувань рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів до бюджетів сільських та селищних територіальних громад. Обґрунтовано, що підвищення рівня результативності використання інструменту рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів залежить від усунення системних перегинів при ідентифікації бази нарахування вказаного фіскального інструменту.