
В статье исследован европейский опыт процесса кластеризации в целом и организации туристических кластеров в частности. Отмечено, что в условиях глобализации кластеры стали консолидирующей силой, которая способствует достижению предприятиями максимальной эффективности производства и получение значительных конкурентных преимуществ, и, в итоге, приводит к повышению конкурентоспособности страны. Рассмотрены причины и цели создания туристических кластеров не только в пределах Европейского Союза, но и в странах, которые в настоящее время в его состав не входят. Проанализированы различные типы и виды туристических кластеров: медицинского туризма, экологического туризма, активных видов туризма и т. п. Определена роль государственной политики и поддержки туристических кластеров в разных странах Европы. Цель и задачи статьи – оценить общий процесс кластеризации, в том числе, в туристической сфере Европы, для дальнейшего использования для развития туристического бизнеса Украины. Обобщены тенденции, за счет которых через процессы кластеризации возможно повышение развития туризма в краткосрочной, среднесрочной и долгосрочной перспективе. Обоснована гипотеза о том, что кластеризация может способствовать сотрудничеству с государственными органами в разработке программ поддержки кластеров и более эффективного использования государственных средств. Доказано, что формирование кластеров является эффективным механизмом привлечения прямых иностранных инвестиций и обеспечивает мультипликативный эффект развития экономики, включение национальных субъектов в международные производственные цепочки создания добавленной стоимости. Предложено дальнейшее внедрение процесса кластеризации для содействия социальному и экономическому развитию регионов страны, а также ускорения создания инновационных региональных туристических кластеров.
The article investigations the European experience of the clustering process in general and the organization of tourism clusters in particular. It is noted that in the conditions of globalization, clusters have become a consolidating force, which helps achieve maximum production efficiency and obtain significant competitive advantages for enterprises, and, as a result, leads to an increase in the country’s competitiveness. The reasons and goals of tourist clusters creation not only within the European Union, but also in countries, which are currently not part of it, are considered. Different types and types of tourist clusters are analyzed: medical tourism, ecological tourism, active types of tourism, etc. The role of state policy and support of tourism clusters in different European countries is determined. The purpose and objectives of the article – to assess the overall of clustering process, including in the tourism sector in Europe, for further use for tourism business development in Ukraine. The tendencies due to which through clustering processes it is possible to increase the development of tourism in the short, medium and long term, are generalized. The hypothesis that clustering can facilitate cooperation with government authorities in developing programs to support clusters and more efficient use of public funds is substantiated. It is proved that the clusters formation is an effective mechanism for foreign direct investment attracting and provides a multiplier effect of economic development, the inclusion of national subjects into global production value added chains. Further implementation of the clustering process to promote the social and economic development of the country’s regions, as well as accelerate the innovative regional tourist clusters creation, is proposed.
У статті досліджено європейський досвід процесу кластеризації загалом і організації туристичних кластерів зокрема. Зазначено, що в умовах глобалізації кластери стали консолідуючою силою, яка сприяє досягненню підприємствами максимальної ефективності виробництва і отримання значних конкурентних переваг, і, зрештою, призводить до підвищення конкурентоспроможності країни. Розглянуто причини і цілі створення туристичних кластерів не тільки у межах Європейського Союзу, але й у країнах, які на даний час до його складу не входять. Проаналізовано різні типи і види туристичних кластерів: медичного туризму, екологічного туризму, активних видів туризму тощо. Визначено роль державної політики та підтримки туристичних кластерів у різних країнах Європи. Мета і завдання статті – оцінити загальний процес кластеризації, у тому числі, в туристичній сфері Європи, для подальшого використання для розвитку туристичного бізнесу України. Узагальнено тенденції, за рахунок яких через процеси кластеризації можливе підвищення розвитку туризму в короткостроковій, середньостроковій і довгостроковій перспективі. Обґрунтовано гіпотезу про те, що кластеризація може сприяти співпраці з державними органами у розробці програм підтримки кластерів і більш ефективного використання державних коштів. Доведено, що формування кластерів є ефективним механізмом залучення прямих іноземних інвестицій та забезпечує мультиплікативний ефект розвитку економіки, включення національних суб’єктів до міжнародних виробничих ланцюжків створення додаткової вартості. Запропоновано подальше впровадження процесу кластеризації задля сприяння соціальному та економічному розвитку регіонів країни, а також прискорення створення інноваційних регіональних туристичних кластерів.
кластери; туристичні кластери; туристичний бізнес; процес кластеризації; Європейська платформа співпраці кластерів, clusters; tourism clusters; tourism business; clustering process; European Cluster Collaboration Platform, 338.48:061(4), кластеры; туристические кластеры; туристический бизнес; процесс кластеризации; Европейская платформа сотрудничества кластеров
кластери; туристичні кластери; туристичний бізнес; процес кластеризації; Європейська платформа співпраці кластерів, clusters; tourism clusters; tourism business; clustering process; European Cluster Collaboration Platform, 338.48:061(4), кластеры; туристические кластеры; туристический бизнес; процесс кластеризации; Европейская платформа сотрудничества кластеров
| selected citations These citations are derived from selected sources. This is an alternative to the "Influence" indicator, which also reflects the overall/total impact of an article in the research community at large, based on the underlying citation network (diachronically). | 0 | |
| popularity This indicator reflects the "current" impact/attention (the "hype") of an article in the research community at large, based on the underlying citation network. | Average | |
| influence This indicator reflects the overall/total impact of an article in the research community at large, based on the underlying citation network (diachronically). | Average | |
| impulse This indicator reflects the initial momentum of an article directly after its publication, based on the underlying citation network. | Average |
