Стаття присвячена 150-літньому Ювілеєві Чернівецького університету. Автор працює тут з 1971 року. 27 календарних років очолював Історичний факультет (з 2005 року факультет історії, політології та міжнародних відносин). Стільки ж часу керував кафедрою міжнародних відносин (тепер кафедра міжнародних відносин та суспільних комунікацій). Матеріал написаний з залученням публікації про Чернівецький університет, його підрозділи, опублікованих власних спогадів автора, а також родинних архівних документів. Історичний факультет відкритий у 1940 році. Проте історичні курси викладалися з часу заснування Чернівецького університету, який пройшов за роки своєї діяльності чотири різні етапи – від австро-угорського, через румунський, а за ним радянський, до сучасного українського навчального закладу. Спочатку автор коротко зупинився на діяльності університету на перших двох етапах свого функціонування. Охарактеризував його структуру і роботу тодішніх трьох факультетів. З перетворенням Університету на радянський в ньому відбулися значні зміни, пов’язані з баченням тодішньої влади ролі і завдань навчальних закладів, які готували кадри фахівців для різних сфер життєдіяльності суспільства. На Історичному факультеті діяли три кафедри. Ставши викладачем Історичного факультету, автор разом з усім його колективом протягом радянського часу діяльності Університету виконував важливі завдання – збільшення чисельності студентів денної форми навчання, зростання науково-педагогічного складу, оптимізація навчального процесу, розвиток наукових досліджень (наскільки дозволяли тогочасні умови), підняття Факультету, щонайменше до рівня інших однотипних факультетів. Після розпаду СРСР і здобуття Україною незалежності з’явилася потреба докорінної прибудови навчальної і наукової роботи Факультету. Перш за все необхідно було перейти на українську концепцію бачення української і світової історії. Не менш важливим завданням стало відкриття нових спеціальностей, таких як: міжнародні відносини, політологія, державна служба, наростити міжнародну співпрацю, закладену раніше шляхом особистих контактів і втілену ще за радянських часів у першу міжнародну угоду Чернівецького університету з канадським Саскачеванським університетом. Стаття завершується коротким підсумком.