The purpose of the article is to develop a methodology for assessing the effectiveness of household savings mobilization policy. The object of the study is the mechanism for implementing macroeconomic savings policy in Ukraine for the period of 2005-2017. The subject of the study is the measurement of the cumulative effect of certain means of state regulation on the dynamics of population savings.The overview of literary sources has shown that the problem of household savings mobilization is considered by scientists in the context of investment resource formation and as an important aspect of anti-crisis regulation and ensuring economic growth. The analysis of statistical data of Ukraine revealed a significant volatility of the share of household savings in the structure of gross savings of all institutional sectors of the economy. This dynamics, on the one hand, reinforces the thesis about considerable resource potential of household savings in the formation of investment funds, especially during periods of financial crises, and on the other hand, demonstrates the problem of ineffectiveness of the state policy of mobilizing savings in Ukraine. In this connection, there is a need for a quantitative assessment of the effectiveness of the macroeconomic policy of mobilizing savings at the national level.The authors propose a methodology for calculating the macroeconomic savings efficiency index based on a set of selected factors. The sequence of calculations includes the following stages: stage 1 – measurement of the tightness of connection between the dynamics of household savings and individual macroeconomic variables to identify the most effective factors of influence; stage 2 - normalization of the indicators and their further use in constructing a correlation-regression model for the quantitative measurement of the power of influence of certain factors on the result; stage 3 - calculation of the efficiency index of individual policy of the mobilization of savings.It has been found out that the state policy of household savings mobilization in Ukraine had a wave-like effect, conditioned in the first turn, by the inconsistency of the use of various tools and instruments of influence.

Метою статті є розробка методики оцінювання ефективності політики мобілізації заощаджень домогосподарств. Об’єктом дослідження є механізм реалізації макроекономічної політики заощаджень в Україні за період 2005-2017 років. Предметом дослідження є вимір кумулятивного впливу окремих засобів державного регулювання на динаміку заощаджень населення.Огляд літературних джерел показав, що проблема мобілізації заощаджень домогосподарств розглядається науковцями в контексті формування інвестиційних ресурсів та як важливий аспект антикризового регулювання та забезпечення економічного зростання. Аналіз статистичних даних України виявив значну волатильність частки заощаджень домогосподарств у структурі валових заощаджень усіх інституційних секторів економіки. Така динаміка, з одного боку, підкріплює тезу про значний ресурсний потенціал заощаджень домогосподарств у формуванні інвестиційних коштів, особливо у періоди фінансових криз, а з іншого боку, демонструє проблему неефективності державної політики мобілізації заощаджень в Україні. У зв’язку з цим виникає потреба кількісної оцінки результативності макроекономічної політики мобілізації заощаджень на національному рівні.Авторами запропонована методика розрахунку індексу ефективності макроекономічної політики заощаджень на базі набору обраних факторів. Послідовність обрахунку включає такі етапи: 1 етап – вимір тісноти зв’язку між динамікою заощаджень домогосподарств та окремими макроекономічними змінними для виявлення найбільш дієвих факторів впливу; 2 етап – нормалізація показників та подальше їх використання в побудові кореляційно-регресійної моделі з метою кількісного виміру потужності впливу визначених факторів на результат; 3 етап – розрахунок індексу ефективності дії окремих засобів політики мобілізації заощаджень.Встановлено, що державна політики мобілізації заощаджень домогосподарств в Україні мала хвилеподібну результативність, обумовлену, в першу чергу, неузгодженістю застосування різних засобів та інструментів впливу.