Мета. Вивчення ефективності лікувальних заходів, спрямованих на лікування та попередження вторинних уражень печінки. Матеріали та методи. Для перевірки клінічної доцільності ранньої гепатотропної терапії було проведено проспективне дослідження 112 поранених вогнепальною зброєю зі збільшенням трансаміназної активності. Пацієнти були рандомізовані на три групи: І група (основна) – 63 поранених отримували аргініну глутамат з першої доби стаціонарного лікування; ІІ група (основна) – 33 поранених приймали фосфатидилхолін з першої доби стаціонарного лікування; ІІІ група (порівняння) – 49 поранених отримували стандартне лікування з гепатотропною терапією при наявності печінкової дисфункції. Лікування тривало 10 діб з подовженням у разі збереження патологічних показників. Всі пацієнти отримали необхідне хірургічне та консервативне лікування. Лабораторні дослідження проводились уніфікованими методами. Дані обробляли за допомогою PSPP (вер. 1.4.1), враховуючи нормальність розподілу. Використовували t-критерій для нормальних розподілів і критерій Манна-Уїтні для ненормальних розподілів. Значущість визначали при р<0,05. Фармакоекономічний аналіз включав оцінку вартості лікування 15 пацієнтів з кожної основної групи з однорідними травмами. Використовували метод «витрати-ефективність» для оцінки терапії аргініну глутаматом і фосфатидилхоліном, де основним критерієм ефективності була нормалізація трансаміназної активності. Результати. Аналіз рівня трансаміназ показав, що вихідний рівень АЛТ не мав достовірних відмінностей між групами (р>0,05). У другому періоді після травми рівень АЛТ достовірно зменшився в усіх групах (р<0,05), причому зниження було найбільшим у групі І (р<0,05). Через 14 діб рівень АЛТ був значно нижчим у групі І порівняно з групами ІІ та ІІІ (р<0,05). Динаміка АСТ була аналогічною. Реактивний гепатит діагностовано у 27% пацієнтів І групи, 45% ІІ групи та 85% ІІІ групи (р<0,001). Комплексне лікування з використанням аргініну глутамату, фосфатидилхоліну та альбуміну сприяло швидшій нормалізації рівнів трансаміназ та альбуміну (9,3±1,4 діб) порівняно з традиційним підходом (13,6±2,1 діб, р<0,05). Також відзначено тенденцію до зменшення частоти ускладнень у групі І (13%) порівняно з групою ІІ (27%, р=0,063). Тривалість лікування у відділенні інтенсивної терапії та загального стаціонарного лікування була достовірно меншою у групі І (р<0,05). Фармакоекономічний аналіз показав, що лікування з використанням аргініну глутамату є економічно ефективнішим порівняно з фосфатидилхоліном. Вартість лікування у групі з фосфатидилхоліном була в 3,0 рази вищою (22200₴ проти 7501,80₴), а коефіцієнт витратної ефективності (CER) склав 1154 грн/бал для аргініну глутамату проти 3700 грн/бал для фосфатидилхоліну. Висновки. Рання гепатотропна терапія з використанням аргініну глутамату є ефективнішою та економічно вигіднішою порівняно з фосфатидилхоліном при лікуванні реактивного гепатиту у постраждалих з вогнепальними пораненнями.