У статті здійснено теоретико-правовий аналіз системоутворюючих принципів організації судової системи. Це дозволить вивчити механізми реалізації судової влади в сучасних умовах трансформації суспільних відносин. Об’єктом дослідження є судова влада у системі суспільних відносин. Предмет дослідження – функціонування судової влади як елемента суспільних відносин, що забезпечує соціальний порядок у суспільстві. Методологічну основу дослідження становлять міждисциплінарний, діалектичний, порівняльно-історичний, системний, структурно-функціональний та аксіологічний підходи. Зазначено, що судова влада розглядається як система судово-владних відносин та зв’язків між органами судової влади та суб’єктами права, за допомогою якої право впливає на суспільні відносини у правовому, аксіологічному, соціально-етичному, моральному аспектах, основними функціями якої є стабілізація, відновлення, регулювання суспільних відносин. Принципи є основою організації та діяльності судової влади, причому вона сама бере участь у формуванні змісту спеціальних принципів як самостійна влада в державі, що має свій механізм правового впливу на суспільні відносини. Принципи судової влади поділяються на дві групи: загальні засади організації та діяльності суду як гілки державної влади (принцип визнання людини, її прав і свобод вищою цінністю, принцип законності); принципи організації та функціонування судової влади (конституційні засади судоустрою, судочинства та статусу судді). Провідним принципом у комплексі основних засад організації та діяльності судової влади є принцип самостійності. Самостійність передбачає зовнішню та внутрішню автономію з можливостями самодостатності у всіх аспектах організації та діяльності, як гілки державної влади. Це формує власне коло повноважень, функцій, ресурсів, власну систему органів. У статті розкрито сутнісні характеристики системоутворюючих принципів судоустрою – єдності судової системи, самостійності судів, незмінності та незалежності суддів. Проаналізовано їх зміст та структуру, а також зовнішні та внутрішні організаційно-правові функції.