Мета статті – дослідити особливості роботи воєнних тележурналістів, правила, можливості та заборони в сучасному інформаційному полі, проаналізувати аспекти впливу їхньої діяльності на суспільство, довести важливість роботи спеціалістів під час війни та озброєних конфліктів. Методологія дослідження. У статті застосовано такі методи: теоретичний – проведено розбір і перегляд з подальшим аналізом, виявлено важливі аспекти впливу та реакції людей, зіставлено якість і значущість роботи спеціалістів у різних часових проміжках, виявлено ключові події, які вплинули на роботу воєнкорів і воєнну тележурналістику в цілому; систематичний – покроково переглянуто та ретельно досліджено події, які були висвітлені різними медіа, що пов’язані з діяльністю медійників у небезпечних місцях, зокрема в Україні; порівняльний – проведено паралелі між роботою спеціаліста та діями цивільних. Наукова новизна. Вперше проведено дослідження, яке охоплює не один часовий проміжок розвитку та падіння воєнної тележурналістики, детально проаналізовано роботу спеціалістів. Завдяки цьому дослідженню можна застерегти майбутніх тележурналістів, які хочуть стати воєнними кореспондентами, що це небезпечно, а відповідальність є великою. Водночас стаття може слугувати ознайомчим матеріалом для майбутніх спеціалістів у цій галузі. Висновки. У статті проаналізовано різні публікації, документи, посібники, книги. Завдяки дослідженню можна зрозуміти важливість навчання майбутніх воєнних кореспондентів. Встановлено, що самоцензурування є надважливим під час війни або озброєних конфліктів. Також аналіз надав можливість зрозуміти, що іноді доведеться робити складний вибір, у якому може стояти на кону життя людей.