Предметом аналізу в цій статті стали репрезентації типів маскулінності в поетичній спадщині Б. Гомзина з метою виявити їхню роль у формуванні авторського бачення еталону маскулінності. Для досягнення мети поставлено завдання ідентифікувати різні типи маскулінності у творах поета, експлікувати їхню кореляцію зі світоглядними й ідейними настановами митця. У дослідженні застосовано порівняльно-історичний і текстуальний методи, а також елементи маскулінних студій. Актуальність статті зумовлена недостатньою розробленістю проблематики маскулінності в українському літературознавстві, зокрема в контексті творчості Б. Гомзина, і потребою осмислення національних ідеалів мужності у зв’язку із сучасними викликами, що стоять перед Україною. Виявлено, що типи маскулінності в поезії Б. Гомзина є ключовими маркерами для диференціації чоловічих образів і відображення авторського світогляду. Позитивні типи, зокрема король Артур, справжній борець, воїн-державник, воїн-творець, м’язистий дужий лицар, уособлюють ідеали сили, шляхетності та активної життєвої позиції, характерні для вісниківського мистецького середовища, що прагнуло до формування нового українця — незламного й готового до відсічі будь-якому агресору. Натомість негативні образи (поблідлий чоловік, «лицарі», раб) репрезентують пасивність, занепадницькі настрої та деградацію чоловічого начала. Через різні типи маскулінності Б. Гомзин не лише створив психологічно виразні чоловічі образи, а й транслював власні філософські та естетичні переконання, суголосні ідейним настановам письменників-вісниківців. У контексті сучасної російської агресії проти України вісниківські ідеали мужності, духовної сили та непохитної волі до перемоги, артикульовані у творчості Б. Гомзина, набувають особливої актуальності. Подвиги сучасних українських захисників, які демонструють незламність у боротьбі за національну тожсамість, репрезентують пророчу візію майбутнього, зафіксовану в поезії Б. Гомзина, де визначальним архетипом постає «м’язистий дужий лицар». Конструкт маскулінності, сформований у творчості поета, є не лише історично релевантним, а й концептуально відповідним сучасному феномену героїзму української нації.