Стаття присвячена аналізу еколого-правового конфлікту крізь призму його детермінант (чинників, які зумовлюють виникнення конфлікту). Такий підхід сприятиме виробленню механізму запобігання виникненню та попередження конфліктних ситуацій. Досліджено умови (передумови) виникнення екологічного конфлікту та визначено їх як об’єктивні обставини, явища соціальної, економічної, політичної та правової дійсності, які породжують або сприяють його виникненню. В контексті аналізу еколого-правових конфліктів, виявлено взаємозв’язки екологічних конфліктів з діючими правовими інструментами екологічного права. Зроблено висновок, що колізійність правового регулювання ускладнює правозастосовну практику та породжує правовідносини конфліктного характеру. Проаналізовано дві групи причин виникнення та розвитку конфліктів – об’єктивних (наявність соціальних протиріч: конфлікт потреб, конфлікт інтересів, конфлікт цінностей і норм) та суб’єктивних (усвідомлення суб’єктами протиріч та активна взаємодія суб’єктів), які повинні розглядатися комплексно. Для еколого-правового конфлікту характерні всі групи соціальних протиріч, зважаючи на характер та зміст екологічних правовідносин. Такий висновок доведено тим, що екологічні відносини мають конфліктну юридичну природу, що об’єктивно зумовлено різноплановістю інтересів, потреб та цінностей, які суб’єкти бажають досягти, вступаючи у відповідні відносини. У статті обґрунтовано, що як умови, передумови, так і причини конфлікту знаходяться в діалектичному взаємозв’язку, тому й вивчати їх потрібно в сукупності як детермінанти еколого-правового конфлікту. Доведено, що самі по собі передумови еколого-правового конфлікту не породжують виникнення конфліктів, впливають лише на причини, які безпосередньо зумовлюють виникнення конфліктів. З іншого боку, причини викликають появу певного явища (в нашому випадку – еколого-правового конфлікту) тільки за настання певних умов. Зроблено висновок, що класифікація та визначення того чи іншого чинника виникнення екологічного конфлікту є відносною, і визначається в кожному конкретному випадку: те чи інше явище об’єктивної дійсності в одних правовідносинах виступатиме як причина, в інших – як умова виникнення конфлікту.