У науковій публікації досліджується пробле­матика доцільності закріплення функції коорди­нації протидії злочинності за прокуратурою чи за іншим державним органом, зокрема, Мініс­терством внутрішніх справ України або поліцією. Констатується, що в умовах негативних тен­денцій до зростання рівня злочинності, суво­рої регламентації та розмежування підслідності правоохоронних органів і зосередження їх зу­силь на протидії збройній агресії, особливого значення набуває координація роботи для за­побігання, виявлення та протидії кримінальним правопорушенням. У статті акцентовано увагу на тому, що на сьогодні ця функція закріплена за прокурату­рою, проте чинна її законодавча регламентація є недосконалою. Як наслідок, існують проти­лежні думки щодо доцільності закріплення ко­ординації протидії злочинності саме за органами прокуратури. Це пов’язано з тим, що до цього часу почина­ючи з 2014 року остаточно не вирішено питання про роль та місце прокуратури в системі органів державної влади. Аналізуючи норми законодавства, робиться висновок, що координаційну діяльність про­куратури можна розглядати як окрему функцію прокуратури, яка, однак, пов’язана із організа­цією досудового розслідування у широкому кон­тексті цього значення. Наголошується на тому, що при визначенні органу, на який має бути покладено основну консолідуючу роль, повинен бути дотриманий принцип рівності суб’єктів координаційної ді­яльності. Обґрунтовано, чому саме до суб’єктів коор­динації протидії злочинності слід включати не лише правоохоронні, але й інші державні ор­гани. Зроблено висновок, що для того, щоб віді­гравати ключову консолідуючу роль у коорди­наційній діяльності у цій сфері державний орган повинен відповідати таким вимогам: 1) бути по­стійно діючим; 2) здійснювати правозастосовну діяльність у цій сфері; 3) мати розгалуже­ну систему, що охоплює всі рівні; 4) бути рів­ним учасником правовідносин разом з іншими суб’єктами координаційної діяльності; 5) бути уповноваженим на протидію злочинності у всіх сферах, незалежно від підслідності; 6) мати до­статні повноваження щоб забезпечити контроль за виконанням скоординовах заходів. Тому на теперішній час відсутня інша альтер­натива, відповідно до якої координаційну діяль­ність з протидії злочинності можна було б пере­дати іншому органу ніж прокуратурі. Проте інші державні органи, або утворені при них спеці­альні органи, у тому числі при Міністерстві вну­трішніх справ України, можуть виконувати допо­міжні, консультативні, дорадчі функції у сфері координації протидії злочинності, які, однак, не можуть підмінити загальну ключову координую­чу роль прокуратури.