У статті досліджено сутність та компоненти інформаційно-аналітичного забезпечення правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю. Розкрито методологічні підходи та основні завдання інформаційно-аналітичної діяльності оперативних підрозділів. Визначено, що належне інформаційне забезпечення становить невід’ємну складову результативного функціонування будь-якої соціальної системи, включаючи механізми протидії кримінальним проявам. Особлива увага приділяється сучасним тенденціям розвитку інформаційних технологій, які активно інтегруються у сферу боротьби зі злочинністю. Процеси трансформації вихідних даних нині автоматизовані, що сприяє створенню спеціалізованих систем опрацювання кримінологічної інформації, автоматизованих пошукових платформ та систем управління. Аналіз кримінологічних даних є фундаментальною основою для ефективної профілактики злочинів, протидії злочинності та прогнозування кримінальної активності. Завдяки аналітичному опрацюванню зібраних даних правоохоронні органи отримують можливість оцінювати оперативну ситуацію на підконтрольних територіях, відстежувати зміни у загальній злочинності та окремих її категоріях, а також розробляти комплексні превентивні заходи. Ключовою характеристикою інформаційно-аналітичного забезпечення визначено формування кінцевого аналітичного продукту шляхом поєднання традиційних дослідницьких методів із сучасними аналітичними техніками, що забезпечує отримання достовірної інформації. Зроблено висновок, що застосування методології інформаційно-аналітичного забезпечення у вивченні злочинності та її детермінантів дозволяє оптимально інтегрувати відповідні структури та процедури в систему протидії. При цьому зміст такого забезпечення виходить за межі простого аналізу даних для оперативних цілей і застосовується для вирішення значно ширшого спектру завдань протидії злочинності за різними напрямками. Перспективним напрямком розвитку інформаційно-аналітичного забезпечення є впровадження предиктивної аналітики, яка дозволяє не лише реагувати на вже скоєні злочини, але й прогнозувати потенційні кримінальні загрози. Використання багатофакторних моделей аналізу та великих масивів даних створює можливості для раннього виявлення криміногенних чинників та зон підвищеного ризику. Це, своєю чергою, дозволяє оптимізувати розподіл ресурсів правоохоронних органів та зосередити превентивні заходи на найбільш проблемних напрямках, значно підвищуючи ефективність системи протидії злочинності в цілому. У статті наголошується, що удосконалення кримінологічних методів впливу на злочинність залишається пріоритетним завданням як для наукової спільноти, так і для правоохоронної практики, які спільно формують систему протидії злочинності та охоплюють сферу діяльності відповідних суб’єктів.