У статті, на підставі типологічно різних джерел, що висвітлюють дореволюційний досвід кадетських корпусів, розкрито, як у виховній діяльності педагогічних колективів Полтавського, Київського, Одеського та Сумського корпусів у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. реалізовувалися керівні вказівки Головного управління військово-навчальних закладів і моральні настанови тогочасної військово-педагогічної думки, репрезентованої насамперед у працях українського військового педагога генерала М.Драгомирова. З’ясовано, що в контексті реформ військової освіти 1860–1870-х рр., незважаючи на суттєву реорганізацію форм, структури та змісту навчально-виховного процесу в кадетських корпусах, які представляли собою початкову ланку в системі військово-навчальних закладів, незмінною лишалася їх головна мета – підготовка кадрових офіцерів; відтак пріоритетний характер належав виховному процесу, спрямованому на формування певного типу світогляду й певних рис характеру та моральних якостей, необхідних військовослужбовцю в реалізації його професійної діяльності.